Лепеха Т. В. Українознавство: Навчальний посібник

§2. Державний Герб України

За часів язичництва символом незалежності, міцності князівської влади був Перун, який завжди зображався зі щитом і списом, оскіль­ки був захисником війська і князівської влади. Існує думка, що тако­му зображенню найбільшого бога слов’ян Перуна передував герб, на якому був зображений князь Кий із тризубом або зі списом — блис­кавкою в руці. Відомо, що він був не лише засновником міста і дер­жави, а й вірним захисником свого народу.

7 Братко-Кутинський О. Там само. — С.4Х.

к КлиМксвич Р.О. Київський Архістратиг. -Філадельфійський журнал „Київ», 1956 -№5.-С216.

 

Княжим державним гербом Київської Русі був золотий тризуб на блакитному фоні. Зображення тризуба було не лише на печатках, якими скріплювали внутрішньодержавні документи, міжнародні до­говори, а й на знаменах, на зброї, бронзові й срібні тризуби прикра­шали пояси дружинників княжого війська, їх зображали на монетах князя Володимира, а пізніше й інших князів.

Розгромлена Батиєм Київська Русь на довгий час втратила не тільки свою незалежність, а й державну символіку. Пізніше відрод­ження націй спричинило й відродження державної символіки. Здав­на в Україні у заможних родинах було заведено простежувати свій родовід і від покоління до покоління передавати особливий знак ро­ду — своєрідний герб, на якому найчастіше зображувались сонце, мі­сяць, звірі, птахи, зброя тощо.

„Обьїкоша здавна люди именити Различньїя печати в родьх своих мати,

Кто звтфем, кто птенцем дом свой печатл’БЄт,

Кто мечем, кто строюю, кто сонцем СВ’БТЛ’БЄТ.»’

Починаючи з XVстоліття, у містах і містечках України починають створюватися органи самоврядування (за Магдебурзьким правом). У цей же період починає активно розвиватися й українська геральди­ка. Герб міста Львова, заснованого у 1256 році, поєднує родовий знак галицького князя Лева Даниловича з традиційним символом україн­ського міста. Відомий з XIV ст. „На блакитному тлі замок із трьома вежами та відчиненою брамою, в якій обернений праворуч золотий лев, що тримає три срібні гірки з восьмикутною зіркою над ними1«».

Історія гербів дуже давня й цікава. Так, ще в VI—IX ст. до н.е. на гербі держави Урарту був зображений лев на тлі тривежової фортеці. Зображення лева було й на гербі Вавилона.

Герби із зображенням святих здавна були популярними у багатьох містах України. „Зображення Св. Архангела Михаїла — головної фі­гури київського міського герба — вперше з’явилося ще на печатках великого князя Святополка Ізяславовича (1093-1113), що мав хрес­не ім’я Михайло. Саме за доби правління цього князя в Києві було засновано Михайлівський Золотоверхий та Михайлівський Виду- бицький монастирі». Пізніше образ Св. Архангела Михаїла з’явля­ється на срібних печатках київських князів. Як зазначає О. Братко- Кутинський, „Київський Архістратиг супроводжував український нарід на його нелегкому життєвому шляху протягом восьми століть. Його гербове значення і його зображення змінювались, як змінюва­лась доля нації. Незмінна була тільки його символіка, як вираз нашої духовності. Провидінням дана напрямна для України — Святого Во­їна в боротьбі проти темних сил»12.

Сьогодні герб Києва є зображенням святого покровителя міста й династичним знаком київських князів кінця XI початку XIII століт­тя. „Архангел Михаїл у срібній одежі на блакитному тлі»». Архістра- тиг Михаїл — воєначальник світлих небесних сил, вважається опіку­ном і покровителем столиці України — Києва.

На Запорозькій Січі, у цій своєрідній державі в державі, був свій герб. До XVI ст. Гербом Війська Запорозького було зображення Коза­ка з шаблею без мушкета, а з XVI ст. — Козака з мушкетом і шаблею. З XVII ст. цей герб стає ще гербом Гетьманщини. І гетьмани, і козаць­ка старшина та й низове козацтво широко користувалися печатками із названим вище гербом, який на певний час частково усуває герб із Св. Архістратигом Михаїлом. Це триває до періоду зруйнування За­порозької Січі.

Заслуговує на увагу і герб українського шляхетного роду Кушин- ських — „Куша», на якому зображено арбалет (кушу), а пізніше лук, що частково нагадує тризуб, чим і пояснюється його популярність.

Після проголошення УНР у 1918 році державним гербом стає Зо­лотий Тризуб на голубому щиті.

Існує близько 40 версій щодо походження тризуба та його смисло­вого значення. Це й написання імені князя — Володимир, і символ державної влади, християнська церковна хоругва, зображення голуба, шолома, лука, якоря, сокири, трисвічника, це і символ влади над трьо­ма світами — небесним, земним і підземним, уособлення трьох сти­хій — повітря, води й землі, літера чи ієрогліф, монограма „Володи­мир на троні (на столі, на престолі)», „Василевс» або „Воля», „Воло­димир, Ольга, Ярослав» та багато інших. Цікаве трактування цього за­гадкового знака подає український вчений О. Братко-Кутинський. За

» Панченко В. Міські та містечкові герби України. — К., 2000. — С.16.

12 Братко-Кутинський О. Нащадки святої трійці.- К., 1992.- С.39 » Панченко В. Там само. — С.83.

 

його теорією, світ побудований на трьох основних планах існування. „Перший план — це світ речей, явищ, доступний кожному. Другий план — це світ програм і законів, що визначають речі та явища… Тре­тій план — це світ сил і причин, що „примушують» речі та явища реа­лізуватись, а програми й закони — керувати цією реалізацією. Саме до символіки сил і причин …належить знак, званий тризубом», тобто на­ші пращури знали про триєдність, тривимірність (ширина, довжина, висота), три плановість світобудови і, намагаючись гармонізувати себе з нею, відобразили це в ритуальних дійствах і знаках, зокрема Трійці, хресті, тризубі. Крім того, нині відомо у фізиці три типи кварків (еле­ментарних частинок), що творять усі тіла нашого світу. Три кольори (синій, жовтий, червоний) витворюють усю кольорову гаму барв … „Синьо-жовта символіка Трійці стала характерною для наших пред­ків, оскільки за символ позитивного чинника світотворення вони ма­ли астральний вогонь, за символ негативного чинника — втілену аст­ральну воду, за символ породжуваного (синівського) чинника — поєд­нання (комбінацію) вогню (жовтого) і води (голубого, синього). Отже, синьо-жовтий (чи блакитно-жовтий) прапор, як і знак тризуб, симво­лізують одне й те саме — триєдину силу світотворення або Трійцю»14.

До вищепаведених версій можна додати досить цікаву версію ака­деміка Б.О. Рибакова, який вважає, що золоті та срібні підвіски з тризубом можуть означати, що їх володар належить до княжої адмі­ністрації. Отже, думки вчених про семантику та походження тризуба

різні, але єдині вони в одному — у будь-якому з варіантів тризуб сим- 1.

волізує владу .

Точно з’ясувати, коли і де виник тризуб, сьогодні неможливо, ос­кільки сліди його простежуються не лише в Україні, але і в Індії, і в Скандинавії, Візантії, Греції, зокрема грецький бог моря Посейдон, а пізніше римський Нептун, індійські божества Вішну та Шіва теж зображуються з тризубом. Відомий філософ Плагон у творі „Тімей» зазначає, що царі Атлантиди носили блакитне вбрання, а символом влади у них був золотий тризуб. Можна лише припустити, що саме звідти, з цієї загадкової держави, яка зникла з лиця землі одинадцять з половиною тисячоліть назад, тризуб і потрапив на різні континен­ти і так припав до вподоби нашим предкам, що вони через декілька

» Братко— Кутинський О. Нащадки святої трійці.— К., 1992,— С.7.

15 Рнбаков Ь.А. Знаки Собственности в княжееком хозяйстве Киевской Руеи.

Х-ХІІ вв.- Сов. архсология, 1940, №6,- С.233-234.

тисячоліть донесли до нас цей освячений космосом символ влади. Про те, що тризуб є одним з найдавніших знаків нашої землі, можна судити з наскельних малюнків, гончарних виробів, монет, прикрас. Так, на Поділлі знайдені наскельні рельєфи з тризубом, які зроблені у IV-111 тисячоліттях до н.е.; в Ольвії — тризуби першого тисячоліт­тя до н.е.; на монетах Боспорського царства карбуватися тризуби з Уст. до н.е. і були успадковані царськими скіфами, які вважали себе нащадками атлантів. Тризубом був увінчаний шолом Урартського царя в VII ст. до н.е. Відомо також, що сармати використовували там­ги — тризуби. Тамги збереглися і досі в кримських татар. Знак, подіб­ний до тризуба, мають також литовці»‘.

В індійському штаті Джаму високо в горах є священна гора із трьома вершинами, яка названа українським словом Трикута. У над­рах цієї гори і зараз існує Храм Великої Богині Матері із велетен­ською бронзовою скульптурою богині з піднятим у правій руці три­зубом, який вдень і вночі охороняється жерцями’7. Як же потрапив цей знак в Індію? Є припущення, що цей життєдайний знак принес­ли туди арії, які на своєму шляху з Подніпров’я до Індії залишили його багатьом народам. Самі ж індійці, побожно ставлячись до три­зуба, схиляються до думки, що цей знак іноземного походження і принесений в Індію давніми аріями.

На довгі століття тризуб зникає з історичної арени і лише після проголошення Української Народної Республіки у 1918 році він зно­ву з’являється як державний символ на печатках і ділових паперах України, але ненадовго — до моменту проголошення України радян­ською. Відродження тризуба як національного символу України ста­ло можливим лише після прийняття незалежності у 1991 році. Укра­їнський народ заново відродив його до життя і проголосив своєю на­ціональною святинею..

Категорія: Лепеха Т. В. Українознавство: Навчальний посібник

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.