Квітка папороті тому,
хто не стулить очей
до північної пори.
Мій пензлик занімів
над грудочками акварелі,
бо не знайду належної фарби
намалювати квітку з-під снігу,
освітлювану найдальшою зорею.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Хочу, щоб ти мене боялася
Наступна: Мав чоловік жінку