Жив маляр,
малював відокремлене від поліна полум’я,
що літає, як птах,
ПОНЕДІЛОК 223
і нікому тієї картини не показував.
Казав, що я до нього приходив
по якусь піґулку
не через хворий зуб,
а щоб роздивитися його картину.
Так міг подумати лише маляр.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Дочитав сторінку: п’ять слів зникло
Наступна: БІЛА ХАТА