Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

ВІТЕРЕЦЬ, ЩО ТРУСИТЬ ЯБЛУКА

Вітерець, що трусить яблука,
зірвав з голови картуза
і покотив попід яблунею,
коли я наздогнав його —
картуз лежав під яблунею
повен яблук.
Озирнувся я, щоб подякувати йому,
а він уже до скирти добіг
і в соломинці сховався,
щоб батько не знайшов.
Вітерець, що трусить яблука,
забіг із села на баштан,
кавуна не взяв, куряву зняв
і далі побіг,
не встигнеш і слова йому сказати —
сторож знову самотній.
Хат багато,
у кожній хаті людей ще більше,
а от порозмовляти немає з ким.
Але ножичок вийняв з кишені,
змайстрував вітрячок,
почепив на жердину.
Аж ось вітерець, що трусить яблука,
знову забіг на баштан,
але далі вже не побіг —
крутиться коло куреня,
біля сторожа треться,
з вітрячком бавиться —
удвох не так самотньо сторожеві.

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.