§ 16. Поняття про літературну мову та мовну норму

Сучасна українська літературна мова — це унормована мова держав­них і громадських установ, шкіл, середніх та вищих навчальних закла­дів, мова науки, культури, радіо, телебачення, газет, журналів, худож­ньої літератури. Основною ознакою літературної мови є її норма.

Що таке мовна норма?

  1. Установлені правила вимови слів. Так, наприклад, при вимові слова дощу наголошується другий склад — до-щу, шиплячий \щ\ ви­мовляється твердо, що закріплено багатовіковою мовною практи­кою.
    1. Установлені правила правопису слів. Наприклад, слово розкри­вається пишеться, по-перше, з префіксом роз-, тому, що за правила­ми правопису префіксів префікса рос- в українській мові немає; по­друге, у корені слова пишемо голосний и, а не є, оскільки за прави­лами правопису ненаголошених голосних є, и у коренях слів у пере­вірному слові розкритий під наголосом пишеться и; по-третє, це сло­во пишеться з м’яким знаком, згідно з правилами вживання м’якого знака всі дієслова на -ться пишуться з м’яким знаком.
    2. Установлені правила пунктуації, які передбачають використан­ня всієї системи розділових знаків з точно визначеними правилами їх вживання: / кущ троянди пломеніє, з землі вогонь свій беручи (М. Рильський). Речення просте, ускладнене дієприслівниковим зворотом, який за правилами вживання коми у реченнях з дієприс­лівниковими зворотами, завжди виділяється комами, (у наведеному реченні — з одного боку, оскільки стоїть у кінці речення). У кінці ре­чення ставиться крапка, тому що це розповідне речення, в якому по­дається звичайне повідомлення, що вимовляється із спокійним по­ниженням голосу.
    3. Сталі морфологічні та синтаксичні конструкції (моделі).
    4. Вживання слів, їх значень, граматичних форм і синтаксичних конструкцій залежно від стилю мови. Наприклад: „Голохвос тий (до себе). А славні тут дівчатка-міщаночки, доложу я вам: чистоє амб­ре! Думав, що знайду між ними ту, що коло Владимира бачив, — дак не­ма, а вона, здається, з цього кутка. От пипочка, що просто тольки — ах — ах — та пере-ах!Одно слово — канахветка…» (М.Старицький). Наведений уривок із твору — зразок розмовно-побутового стилю мовлення. Для нього характерне високе емоційне забарвлення, наяв­ність просторічних слів, жаргонізмів {пипочка), русизмів, мовних пе­рекручень (дак, тольки, чистоє, канахветка та ін.), вживання яких можливе лише в розмовній мові. В інших же стилях мовлення (науко­вому, публіцистичному, офіційно-діловому) воно недопустиме.

 

Запитання і завдання на закріплення:

1. Коли почала формуватися нова українська літературна мова? Хто був її фундатором?

  1. Що нового вніс І.П.Котляревський у написання художніх творів?
    1. Поясніть вираз: „Нова українська літературна мова сформувала­ся на живій народній основі». Як Ви його розумієте?
    2. Які українські письменники продовжили й розвинули традиції