Дівчата гребуть сіно у лузі,
день у білій сорочці жартує з ними.
Кожна квіточка проситься їм на узори —
літом бути, хоч і на снігові полотна.
Блакитнокрилий змій високо у небі
усміхається, ніби коржа кусає.