Укинені у шурф, де ніч,
сидимо з тобою поруч на одному ряду,
дивимося угору на вікно, де день:
там — ніч Іванкова,
така ж темна, як і у цьому приміщенні,
де не дозволяється курити
і палити сірників,
щоб непомітні були на забілених стінах
старі фрески, що проступають крізь крейду,
ніби кров крізь бинт.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: СОЛОВЕЙКО
Наступна: МОВА РОСЛИН