Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

ДЕРЕВО-ЛЮБИСТОК

Із хати, у лікоть заввишки, вийшов бджолич:
«Що за дерево на горі стоїть,
медом стікає,
полечу й собі до дерева-любистку меду брати».
Із хати при квітці вийшов метелик:
«Що за дерево на горі стоїть,
красочками красується,
полечу й собі до дерева-любистку
квітами милуватися».
Із хати із шовкових ниток вийшов птах:
«Що за дерево на горі стоїть,
гіллям погойдує,
полечу й собі до дерева-любистку
на гіллі гойдатися».
Із хати під золотим дахом вийшла дівчина:
«Що за дерево на горі стоїть,
і бджолич до нього летить,
і метелик до нього летить,
і птах до нього летить —
піду й собі до дерева-любистку,
вирву листочок.
Вирву листочок,
прикладу до губ,
прикладу до очей,
прикладу до рук.
Як до дерева-любистку усі летять,
щоб так до мене хлопці летіли,
як дерево-любисток усі люблять,
щоб так хлопці моє ім’я любили».

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.