Лепеха Т. В. Українознавство: Навчальний посібник

§ 21. Прислів’я і приказки

Прислів’я — це влучні афористичні вислови, в яких у художній формі виражено судження народу про життєві явища або ж повчан­ня. Приказка — короткий вислів, часто розрахований на повчання. Прислів’я граматично й інтонаційно оформлені і співвідносяться з реченням, а приказки — частина речення. Наприклад, прислів’я: „Лякана ворона і куща боїться «, а приказка — лякана ворона. Так са­мо: „Не бачила розкошів свиня, то й саж за палац здався» — прислів’я,

 

а „саж за палац здався'» — приказка. Прислів’я зачіпають усі сфери людського життя. Вони виникли дуже давно і своїм корінням сяга­ють у глибінь віків. „З безодні часів дійшли до нас у згустках розуму і знання життя, радість і страждання людські, сміх і сльози, любов і гнів, віра і безвір’я, правда і кривда, чесність і обман, працьовитість і лінощі»*’. Деякі прислів’я прийшли ще з періоду глибокого язич­ництва і збереглися лише тому, що ще досить довгий час після прий­няття християнства рештки язичництва побутували в народі. Таких прислів’їв збереглося дуже мало. Одне з них — „Який Бог зв’язав, той нехай і розв’яже».

Прислів’я і приказки періоду Київської Русі дійшли до нас через давню літературу. Так, у „Повісті врем’яних літ» літописець вводить народні елементи розмовної мови у формі своєрідних зворотів, прислів’їв, порівнянь: „ Толи не будеш межю нами мира, оли камень начнеш плавати, ахмель начнет тонути «; „Замалом бо бі не дошел до Царьграда». „Біда аки в Родні», „Погибоша аки обрі» — тобто про­пав, як обр. Останнє має таку історію. Плем’я обрів захопило тери­торію слов’янського племені дулібів і жорстоко знущалося з насе­лення. Як вказує літописець Нестор у „Повісті врем’яних літ», обри були тілом великі, розумом горді, часто, замість скотини запрягали у вози дулібських жінок. Та Бог покарав їх, знищивши повністю. Зали­шилося лише прислів’я на підтвердження того, що колись давно іс­нував цей жорстокий народ.

З тих далеких часів до нас дійшло й прислів’я „Аще ся вьвадить волк в овцЬ, то вьіность все стадо, аще неубьють его». З аналогічним значенням це прислів’я побутує і в сучасній українській мові: „Уна­дився вовк у кошару ходити, доки ні одної вівці не буде «.

У скарбниці усної народної творчості українського народу є при­слів’я і приказки, за якими можна простежити історію нашого народу, починаючи від найдавніших часів і до сьогодення. Так, нашестя мон- голо-татар, а пізніше турецьких завойовників передають такі при­слів’я і приказки: „Налетіли, як татари», „Незваний гість — гірше та­тарина», „А нам, татарам, все одно «, „Своїлюди — не татари: не да­дуть пропасти», „Мовчить, як турок». Часи гноблення панською Польщею, власними панами, боротьба славетного запорізького ко­зацтва, війна з німецько-фашистськими загарбниками, мирне сього­дення теж знайшли відображення у коротких влучних виразах: „Писар

» Шолохов М. Собрание сочинений: 8 т. — М., 1960 — т. 8. — С. 339.

пише, писар маже, так запише, як пан скаже «, „Козача потилиця па- нам-ляхам не хилиться», „Кляне, як баба фашиста», „Закрутив фашист носом, як нашого хрону понюхав «, „ Закрутився Гітлер, як жаба на гаря­чому колесі», „ Чим чорніший пар, тим біліша паляниця «та інші.

Запитання і завдання на закріплення:

1. Що вивчає наука фразеологія?

  1. Що таке ідіоми? Наведіть приклади, поясніть лексичне значення трьох ідіоматичних зворотів.
  2. Дайте визначення фразеологізмів, наведіть п’ять прикладів.
  3. У чому полягає різниця між прислів’ями і приказками. Обгрун­туйте на прикладах.
  4. Які найдавніші прислів’я і приказки ви знаєте?
  5. Наведіть приклади фразеологізмів-синонімів. Поясніть їх лек­сичне значення.
  6. Які Ви знаєте фразеологізми, пов’язані з найдавнішими люд­ськими іменами?
  7. Наведіть приклади фразеологізмів-антонімів. Яка їх роль у ре­ченнях?
  8. Із Фразеологічного словника української мови випишіть десять жартівливих фразеологізмів, усно поясніть їхнє лексичне значення.

.

Категорія: Лепеха Т. В. Українознавство: Навчальний посібник

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.