Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

КАТЕРИНА БІЛОКУР: ВИГОТОВЛЕННЯ ПЕНЗЛИКА

Подивиться на кота і подивиться на кота.
«Котику, мій братику!»
А той сидить на припічку
розцяцькований, як опішнянський глечик:
і калачики, і королевий цвіт, і чорнобривці
по ньому цвітуть.
Уловить кота і уловить кота,
вистриже віхтик і вистриже віхтик,
по віхтику на всяку квіточку:
віхтик на калачики,
віхтик на королевий цвіт,
віхтик на чорнобривці,
бо ж розквітають у різні пори року:
яка навесні,
яка о Петрі,
яка у бабине літо.
Витеше з вишневої гілочки держальце,
бляхою із консервної банки закріпить котячу шерсть —
вже й готовий пензлик,
буде чим малювати.
От і бігає увесь рік їхній кіт
обстрижений драбинкою,
як післявоєнний школяр:
сусідські коти його лякаються,
свого племені не визнають,
миші — ні, не бояться, бо мишей не ловить
та ще й обстрижений, наче й не кіт.
«Що мені з ним робити, — скрушно промовить
мати, дивлячись на кота, —
хоч до лісу вивозь:
мишей не ловить, тільки дурно годуй,
цілими днями на припічку глечиком сидить,
хоч би на город вибрався та горобців
від соняшників відлякав,
стрижуть його на віхті, а він
хоч би шкрябнувся тобі, ні,
не зворухнеться, ніби куделя.
Господи, що мені з ним робити!»

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.