Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

МОЛИТВА ПРО НЕЗДІЙСНЕННЕ

Дай боже вмерти…
Дай боже вмерти Драй-Хмарі…
Дай боже вмерти Драй-Хмарі вдома:
голова на зеленому барвінку старосвітських вишиванок,
ноги у білих снігах полотняного простирадла,
очі на рівні блакитних хвиль Дніпра.
Дай боже бути похованим…
Дай боже бути похованим Драй-Хмарі…
Дай боже бути похованим Драй-Хмарі
на сільському кладовищі:
голова на старосвітських вишиванках зеленого барвінку,
ноги під полотняним простирадлом білих снігів
у слідах пташиних ніжок,
у слідах дитячих ґринджолів,
очі на рівні чорного дна Дніпра.
Хто знає, як він хотів повернутися до Дніпра!
Знає про це чорнильний олівець, що його,
пишучи додому листа, на кожне наступне слово
слинить поет — кожне слово поцілунком лягає
на папір зі шкільного зошита у клітинку:
дай боже дописати Драй-Хмарі листа додому…
Дай боже дописати Драй-Хмарі…
Дай боже дописати…
Знає про це метелик, що на ньому перелітає поет
з китицею сибірських квітів у руках,
щоб давати їсти метеликові у далекій дорозі
повернення до київської Оксанки,
та не знає метелик, чи вистачить медяної роси
у останньої квітки, щоб не забракло сил
долетіти до сірого Дніпра:
дай боже долетіти Драй-Хмарі на метелику додому…
Дай боже долетіти Драй-Хмарі…
Дай боже долетіти…

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.