Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

ВИМУШЕНА ВІДСУТНІСТЬ

Вирушав у далекий край:
розвалив зозулину піч —
ніде зозулі пекти зозулин хліб,
сумно плакала зозуля,
поламав пташину сівалку —
нічим пташці засівати нивку пташиною гречкою,
сумно плакала пташка,
утопив у річці рибалоччиного блакитного човника —
ніяк рибалочці рибу ловити,
сумно плакала рибалочка.
— розмовляв з батьками, приклавши до губ
вишневий листок, —
— друзям на привітання подавав не руку,
а ручку —
— до дверей коханої підходив, загорнутий
у папір, —
Через два роки щасливо повернувся:
наново склав зозулину піч —
пече сіренька зозуля зозулин хліб
і радісно сміється,
відремонтував пташину сівалку —
сіє червоногруда пташка пташину гречку
і радісно сміється,
витяг із води рибалоччиного човника —
ловить блакитна рибалочка рибу
і радісно сміється.

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.