Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

ГНІЗДЕЧКО ДЛЯ ВОГНЮ

В черепку — гніздечку для вогню,
увитому у тоненькі гілочки моїх рук, —
несу я через дорогу від сусідки тітки Захарчихи
позичений жар:
чорні яєчка з червоними цяточками,
мама кладе ті яєчка у піч
і над яєчками своїм диханням піднімає птаха —
жар-птаха,
разом з прильотом жар-птаха
повертається у нашу хату дивна яблуня
з золотими яблуками,
якими весело граємося ми, діти,
перекидаючи яблучка з долоні на долоню,
а одне золоте яблучко дали котові,
тепер він сидить на припічку
і грає нам «котка» на подяку.
«Ні, — скаже мама увечері, —
це ти, синку, уловив жар-птаха».
Жар-птах прилітав у садок нашої хати,
крав золоті яблука з дивної яблуні
і ховався,
а я — найменший син — на коні
переїхав через дорогу до сусідки тітки Захарчихи
під білий терем їхньої хати,
на високому стовпі тітчиних рук
узяв жар-птаха
і поніс у гніздечку для вогню — черепку.
Хоч і гналися за мною —
сусідський песик мало не діставав до моєї холоші,
але не дістав —
я приніс жар-птаха у наше князівство.

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.