Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

СПІЙМАНЕ СОНЕЧКО

Певного дня, уважно роззирнувшись по хаті,
помітиш, ніби вперше:
півники на грубі помальовано догори ногами,
квіти писано зеленим, а листя червоною барвою,
на рушникові припнута нитками жива пташка
тягнеться даремно до ягоди,
скриня розписана зсередини,
перекинута донизу віком,
а майно складають у скриню,
обкладаючи її зокола.
Та й дзеркальце, що ти тримаєш у руці,
коли вранці голишся,
завжди обернене не тим боком.
Але не впадеш у відчай,
бо побачиш двері,
якими можна вийти на ґанок,
де довкола стовпів повилися кручені паничі,
де пакіл цвіте глечиками,
де красоля підлягає під руку, аби оперся.
А якось вранці сновидіння марне зауважиш:
собака лащиться до тебе, перехожого в незнайомому селі,
невідомі чоловіки в офіційних строях
лоскочуть тобі під пахвою пір’їнами,
а тобі смішно від поєднання двох абияких слів,
як від анекдоту.
Але відчуєш полегшення,
бо оте сновидіння не вічним було,
оте сновидіння скінчилося
і було після сну просинання
і вихід на ґанок дня,
де довкола світляних стовпів
повилися кручені паничі променів,
де пакіл неба цвіте глечиками хмар,
де з тобою вітається красоля, на добридень дає.
Ті дні, ті сновидіння докупи зсипавши,
наповниш маківку життя так щільно, що й не торохне, —
поплакавши над облетілими пелюстками невідомого дня, —
помітиш фото жінки, яку колись любив,
фото, де лезом вирізано очі і губи,
відчуєш, що принизливо для польових жайворонків
годувати їх на жайворонковій фермі,
і вийдеш на ґанок того світу,
де будеш крученим паничем,
де будеш коли паколом, коли глечиком,
де будеш то красолею, то дощем.
Вийдеш,
як спіймане сонечко
із розтуленої жмені хлопчика,
вилетиш.

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.