Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

СОЛОВЕЙКОВЕ ТЬОХКАННЯ

При чистих зорях дівчина
показує соловейкові
свої груди —
ніби чужими пальцями розгортає тканину,
що материними долонями затуляє її тіло, —
і прилітає вітерець, що заснув поміж гілок
квітучого дерева, пробуджений дівочою присутністю,
весь у пелюстках,
і торкається крильцями пташиними дівочих грудей,
і падає краплина роси
на витаємничену шкіру дівочого тіла,
і торкається дзьобом пташиним,
і нахиляється гілка дерева
до оголеного плеча, коли дівчина стривожено
обертається на невідому тишу,
що настає у паузі соловейкового співу,
і торкається ніжками пташиними —
так поселяється у тілі дівочому
тьохкання нічного соловейка.
А в класі, неуважна до уроку,
обведе поглядом уже скільки років знайомі обличчя
хлопців і дівчат
і побачать на одній парті,
де до того сидів непримітний хлопчина,
ясного місяця,
і соловейкове тьохкання озветься у її тілі:
і стане дівчина легкою, як на пташиних крильцях,
і стане дівчина прозорою, як маленьке горнятко росини,
і стане дівчина спраглою доторкувань,
як пташині ніжки
до квітучої гілки.

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.