Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

ПРОЩАННЯ ЗІ СВІТОМ

Старий чоловік прощається з білим світом:
щодня всідається на стільчику на пагорбку
недалеко від житла,
пильно вдивляється в знайомий краєвид,
хоче наостанку поглядом увібрати в себе
те, що усе життя бачив перед собою.
Дивиться на осінні дерева в барвистому вбранні,
вбирає поглядом кожен листочок,
увечері повільно іде до хати —
вранці листя на деревах уже немає,
жодного листочка.
Дивиться на річечку з повільною течією води,
вбирає поглядом усю з берегами і хвильками,
повертається до ліжка —
вранці навпроти місця,
де сидів старий чоловік на стільчику,
русло річки вигнуте коліном.
Дивиться, піднявши обличчя догори,
на темне беззоряне небо над головою,
лягає відпочивати, закриває очі —
вранці помічаємо: ночі уже немає —
темне нічне небо, без жодної зірки,
під повіками старого чоловіка.

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.