Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

ОДНА З-ПОМІЖ ТРЬОХ БІЛИХ ЛЕЛЕК

Після смерті матері
став я пильно вдивлятися в довколишній світ:
перехоплював погляд птаха —
я міг би матір по очах упізнати,
стежив за коливанням гілки —
чи не нагадає це порух материної руки,
слухав звучання води по камінцях у струмку —
може, почув би у ньому материн голос.
Але ніде не вдавалося побачити матір
і ніщо не нагадувало про матір.
А одного дня до нас прилетіли лелеки —
хоч у наших краях вони й не селилися ніколи, —
троє білих лелек.
І мені подумалося, що то ви, мамо, прилетіли
із мамою своєю і татом,
із тієї місцевості, де вони жили
і де ви народилися:
мама ваша — лелечиха,
тато ваш — лелечич —
і ви, донечка їхня, — лелечівна.
Вони опустилися на схилі пагорба, звідки було
видно наше подвір’я, де я саджав весняне деревце,
ходили не поспішаючи полем
і голови повертали щораз до мене.
«Подайте мені чимось знати, хто ви, мамо,
з-поміж трьох білих лелек!»
Один птах скубнув траву,
ніби щоб подумали ті, хто бачив їх,
що вони прилетіли по стебла трави на гніздо.
Але ні, це ви їх — своїх білих батьків —
привели подивитися на місце,
де ви звікували свій нелегкий вік!
Недовго вони походжали на схилі пагорба,
потім знялися — і згори — подивилися
на наше подвір’я, на мене з яблуком у руках,
політали-політали
і сховалися за далекими білими пагорбами.
І зрозумів я, що вже ніколи вас
не побачу, мамо.

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.