Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

КЛЕНОВЕ СОБАЧЕНЯТКО

Цього зерна пшеничного,
що я, сівач невмілий, розсипав ненавмисне,
мені не визбирати —
зерно крізь пальці просочується, як сльози:
ти десь ходиш,
увіходиш у позолочені рамці осіннього краєвиду,
одночасно увіходиш і віддаляєшся —
поглиблюєш віддалянням перспективу краєвиду
до безкінечності.
Кутаєшся у теплий одяг,
у твоїх ногах плутається собаченятко
з рудими латками кленового листя по боках,
з поглядом мо’іх очей.
Чи відштовхнеш,
аби почути мій віддалений голос?
Ні, нахилишся, щоб погладити рукою, —
рука від доторкування до осіннього дня
ставатиме холодною
для мене.

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.