Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

СЕЛО У МАЮ

Прийде весна,
птахи із вирію поприлітають:
прилетить перший птах,
та ніхто його цієї весни вже не побачить
і нікому назвати його по імені:
це той птах, який крильцями сніг розмете,
а ніженьками кригу розтопче, —
жайворонок;
прилетить другий птах,
та ніхто його цієї весни вже не почує
і нікому назвати і другого птаха по імені:
це той птах, який ніколи не спить,
з ранку до вечора,
від вечора до ранку співає, —
соловейко;
прилетить третій птах,
та немає вже кому оберігати оселю
і нікому назвати й третього птаха по імені:
це той птах, який носить жарину на грудях,
приносить тепло у людські оселі, —
ластівка.
На найвище дерево серед села,
на голе дерево у маю —
ні листочка на ньому, ні квіточки —
одне коло одного —
листочком при листочку —
навсідаються птахи з усього села:
та що не сяде птах, то й зозуля,
та що не сяде птах, то й зозуля,
та що не сяде птах, то й зозуля —
зачнуть ті зозулі кувати,
наче батьки над дітьми,
діти над батьками,
мати над донькою,
донька над матір’ю,
батько над сином,
син над батьком,
сестра над братом,
брат над сестрою,
плакати,
та ніхто у цьому селі
вже не почує зозулиного куваннячка!
…Ідучи на високу суху вербу серед села,
на гілках якої сидітимуть самі ворони,
прийде якось у те село подорожній,
чи то розшукуючи когось із рідні,
чи то щоб дізнатися, чи ще далеко до його рідного села,
та не знатиме, в кого спитати,
у яке село зайшов,
та не знатиме, в кого спитати,
з якого села далі в дорогу пішов —
ніби тим чистим полем перейшов…

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.