Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

БЕЗ ОДНОГО СКЛАДУ

Я хотів читати —
жоден письменник не надіслав мені своєї книжки,
вибирався з’їздити до міської книгарні —
автобус зачиняв двері перед моїм носом,
автори надсилали сво’іх агентів, і ті
вилучали їхні книжки із сільської бібліотеки
і з моєї нечисленної книгозбірні.
Я хотів писати —
наближався до чистого аркуша паперу на столі,
папір ставав чорного кольору,
чи згоряв від мого погляду,
чи чорнів від моїх думок,
ручка ковзала по паперу, як по склу,
тим, що міцніше найміцнішого клею,
прикріплював мені в праву руку не-олівець.
Так я й не прочитав те, що хотів прочитати,
так я й не написав те, що хотів написати.
Мій мовчазний читачу,
споглядальнику мого від’ємного навчання,
мої тексти, які ти спроможешся прочитати,
будуть для тебе неповними:
у них не вистачатиме найсуттєвішого складу,
який я шукав у книжках, але не знайшов,
який я хотів навчитися писати, але не довелося.

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.