Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

ЖИВІ І МЕРТВІ

І встануть мертві —
з розритих бульдозерами козацьких могил —
і оживуть,
і засоромляться своєї жовтої кості,
і вдягнуться в китаєвий одяг,
і прикриють біле чоло червоним шликом,
і спитають у живих — у нас:
за віщо погибати,
в чистому полі голови козацькі покладати?
І не знатимуть живі — ми, — що відповісти.
За слово?
Чи ж не ми самі боїмося його уголос вимовляти,
аби не наражати на зайве приниження
залишки нашої людської гідності!
За пісню?
Чи ж не ми самі перемикаємо телевізійний канал,
коли почуємо українську пісню,
бо в ній співається про інший світ,
у якому не хочемо жити!
За хату?
Чи ж не ми самі намагаємося якнайшвидше покинути хату
як місце лише нічних побачень із нею —
цим застарілим спальним мішком!
За батьків?
Чи ж не ми самі пам’ятаємо дорогу до батьків
лише як килимок, вистелений папірцями карбованців
від спроданої корови, недовговічний — налипає до коліс
власного автомобіля, а ґрунтовою дорогою
забуваємо відвідувати батьків через куряву!
За дітей?
Чи ж не ми самі творимо потерчат із дітей,
скидаючи їх, або просто з пологового будинку чи не ми
переправляємо їх русалками у багатоповерхові озера!
І віддадуть мертві живим — нам — свій китаєвий одяг.

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.