Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

ІНТЕР’ЄР ІЗ ГОДИННИКОМ

Не пам’ятаю, коли було знято
ікони із божника
і винесено їх на горище,
а щоб не була порожньою поличка на покуті,
поставлено натомість годинник:
тепер він ходить по колу,
ніби шкелює з нас.
А на горищі той, хто живе на горищі,
ходить у мо’іх дитячих черевиках:
він щороку першого вересня
іде до першого класу,
вчить літери за моїм букварем 52 року
з чорними малюнками,
які протягом шкільного року
розфарбовує огризками кольорових олівців
з моєї учнівської коробки,
та щоразу першого вересня малюнки
скидають кольорове вбрання літа —
сторінки знову чорніють ріллею.
Святий Миколай із ікони тому, хто живе
на горищі, допомагає рахувати на пальцях,
але мені, як випадає сніг, забуває
подати з горища санчата.
Той, хто живе на горищі, щоночі
творить свій металевий автопортрет:
стрілки годинника розставляє козацькими
нерівними вусами —
спиняє годинник.

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.