Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

ДУМКА У СИНІХ КВІТАХ

Щоночі мій кінь виривається із стайні
і скаче із чужини на батьківщину —
до білої хати, де ти живеш.
Мій кінь підходить до хати тихенько:
ні золотою підковою у ворота не стукне,
ні срібною вуздечкою на подвір’ї не брязне,
ні шовковою гривою під вікном не шелесне.
Стоїть мій кінь під твоїм вікном,
теплом дихає в шибку:
очі його — глибока темрява
із потонулою зіркою вглибині.
«Вийди, кохана, подивися на мого коня:
кінь увесь у літерах — у синіх квітах —
мого листа до тебе —
придуманого, але не написаного,
а коли й написаного, то не відправленого,
а коли й відправленого, то не отриманого.
Не проганяй мого коня, прочитай усього листа —
від першого слова привіту
до останнього слова прощання.
Напій мого коня,
нагодуй мого коня,
приголуб мого коня».
Та ніхто мого коня водою не напоїть,
ніхто мого коня сіном не нагодує,
ніхто моєму коневі гриви не розчеше —
на білій стіні нічні маки синім помальовано.
«Коню, мій коню,
вночі нам дорога до коханої дівчини,
удень нам дорога —
у чисте поле!»

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.