Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

ЗАСВІЧЕНІ СОНЦЕМ

На молодику дав Бог
нам з тобою вперше зустрітися,
ми навіть не знали імен одне одного,
але одночасно
простигли свої руки
у напрямку зеленої невідомості
і так уловили птаха.
Світив на небі перекрій —
знайдений нами птах ховався
у квітах твого вбрання,
ти не підказувала мені, де той птах,
а заводила на оманливі стежки пошуків.
Сходив над нами місяць підповні —
птах чекав нас на місці наших побачень,
огортав обох своїми крилами,
так що ми й щезали одне для одного:
ти подивишся на мене і бачиш птаха,
я подивлюся на тебе і бачу птаха,
ти подивишся в дзеркало і бачиш птаха,
я подивлюся в дзеркало і бачу птаха.
Сяє місяць уповні —
вже наш птах у золотій клітці.
Піднесімо його серед села,
щоб сонце побачило!
«Сонечку, сонечку,
засвіти нас,
щоб ми довіку були незмінними,
як ти!»

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.