Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

ПІД КОЛЕСОМ

І народиться син у хаті, де на стрісі
лежатиме колесо від воза, яке іще на Новий рік
колядники стягли,
з того часу воно й не знімалося —
так під колесом з воза на стрісі
і житимемо.
Хотіла захистити дитину від реєстрації
новонародженого:
брала похололими пальцями достиглу вишню,
називала її ім’ям дитини
і ковтала — хай не відбирають дитини від матері
на самому початку дороги,
та вже прилітали чорногузи,
облюбували колесо на стрісі під гніздо
і найменшеньку всохлу гілочку з дитини
узяли на гніздо.
Прийшов час записувати дитину до чужомовної школи:
подивилася в небо, де пролітали у вирій гуси,
і назвала останнє іусенятко ім’ям свого хлопчика,
як питатимуть, скажу: полетіло в далекі краї —
та знов щось усохло у моєму хлопчикові,
знов узяли чорногузи гілочку на гніздо.
На чистому аркуші паперу писала красивими літерами
синове ім’я, аркуш заклеювала у конверт,
писала на ньому адресу свою, замість адресатової,
укидала листа у поштову скриньку,
щоб повернули мого сина люди у військовому,
але чорногузи вже домощували гніздо
із сухих гілочок мого сина.
Які ж жорстокі твої розваги новорічні, Боже!
Прошу, зніми колесо від воза зі стріхи нашої хати!
Але де тепер колесо зняти,
уже хтозна-відколи на тому колесі
вимостили собі гніздо чорногузи:
он вони стоять у гнізді,
дзьоби, як стрілки компаса,
за пагорби повертають.

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.