Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

НЕСПОДІВАНИЙ СЕРЖАНТ

Новоприбулих новобранців
сержант збирає на майдані перед казармою,
відразу висипає кожному відро снігу на голову
(і де він бере його у цю липневу спеку!) —
сніг розтає на стрижених мокотирях —
вода стікає брудними патьоками по щоках,
але сержант не дозволяє утиратися
і патьоки мішаються із правдивими сльозами.
Сержант забігає всередину казарми,
щоб зненацька із вікна другого поверху
вигукнути команду: «Шикуйсь!» —
новоприбулі новобранці стають у шеренгу:
на правому фланзі довготелесі та довгов’язі,
на лівому фланзі шпендики та шибздики,
а посередині ті,
хто поперед війська не виривається,
а позаду війська не зоставляється, —
посеред війська своїм конем грають,
своїм конем грають, ще й мечем махають.
Сержант ховається за деревом,
щоб, вискочивши звідти, подати команду:
«Наліво по-глянь!» — новоприбулі новобранці
невміло повертають свої стрижені голови
в один бік, чомусь наліво.
Сержант ховається за пожежним щитом,
щоб з’явитися несподівано з-поза нього
і вигукнути чергову команду: «Струнко!» —
новоприбулі новобранці знов повертають
свої неслухняні голови на попереднє місце
і бачать, як
сержант знову ховається, на цей раз за рогом казарми,
щоб наостанку несподівано з’явитися з-за іншого
рогу казарми та виголосити бадьоро
останню команду: «Кроком руш!»,
але, коли сержант і справді з’являється
з-за іншого рогу казарми, він бачить,
що на майдані перед казармою нікого немає —
усі до одного новоприбулі новобранці поховалися:
хто в затінок дерева,
хто у власну кишеню,
хто в конверта листа додому.

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.