Лепеха Т. В. Українознавство: Навчальний посібник

§ 42. Вербна неділя

Це велике релігійне свято, встановлене на згадку про Ісуса Хрис­та перед його смертю. Після того, як Христос здійснив одне із най­більших своїх чудес — лише словом воскресив мертвого вже декіль­ка днів Лазаря, він вирішив піти до Єрусалима.

Відомо, що коли Спаситель в’їжджав до Єрусалима на ослику, ві­таючи його, жителі встеляли йому дорогу пальмовими гілками. Звід­си й пішов звичай святити гілки дерев. Замість біблійної пальми у нас у Вербну неділю святять вербу, бо саме верба першою викидає „котики» — ці, так би мовити, перші квіти. Ще за часів глибокого язичництва верба була тісно пов’язана з міфологією слов’ян і симво­лізувала першоджерело творення світу. „Котики» на лозах чи вербах ще до прийняття християнства були знаком весни, молодості, від­новлення, оздоровлення організму. Наші предки вважали, що вони мають цілющі властивості, тому їх використовували не лише знахарі й цілителі, а й прості люди: варили вербову кашу, тобто кашу з вер­бовими сережками („котиками»). То ж не випадково, що в пам’ять про це неділю перед Великоднем називають Вербною.

У Вербну неділю служба в церкві закінчується освяченням верби, яку згодом прихожани несуть додому. Для освячення найчастіше на­різали червоної верби, бо вона розцвітає найраніше, ніби символізу­ючи пробудження життя, відновлення всіх життєвих сил. Існує зви­чай „бити» кожного стрічного свяченою вербою, при цьому прика­зуючи:

Не я б’ю — верба б’є,

За тиждень — Великдень,

Недалечко червоне яєчко.

Не вмирай, не вмирай,

Та пасочки дожидай!

Таке биття — це не просто товариський жарт. Це старовинна ма­гічна дія, через яку, як вважати, відбувається відновлення життєдай­них процесів, оздоровлення людського організму. Виконуючи цей магічний обряд, батьки бажали своїм дітям великого зросту, міцною здоров’я й щедрого багатства:

Будь великий, як верба,

А здоровий, як вода,

А багатий, як земля!

До принесеної додому освяченої в церкві верби ставилися дуже шанобливо. її клали за образи, ставили на покуті, клали у хлівах і ко­нюшнях біля худоби — від нечистої сили, висаджували на обійсті. У деяких місцевостях України з освяченою вербою не заходили в хату, а йшли спочатку до худоби, на поле, а вже потім втикали гілочку в землю, „щоб росла, щоб свячене дерево пустило глибоке коріння». Вербові гілочки приживляли обіч ставків, озер, річок, щоб зміцнити береги й запобігти обвалам землі й замуленню під час весняної пове­ні, біля криниць — „щоб вода була чистою й холодною», біля битих шляхів, на городах і дворищах. Перед тим, як увіткнути вербову га­лузку у вологу землю, промовляли такі слова: „Щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток!» Саме від цього українські села просто потопали у вербах. Від них і прохолода, і виготовлення різно­манітних господарських речей, які і в сільських, і в міських жителів користуються великою популярністю. Це і кошики, і плетені крісла, і хлібнички, і ясла для худоби, корита, різні ковшики, підставки і ба­гато чого іншого. Вирушав колись чоловік у далеку дорогу і обов’яз­ково брав із собою ложку. Нерідко вербова ложка на Запорозькій Сі­чі слугувала для перевірки добровольців. Новоприбулого козаки зап­рошували до гуртової каші, де кожен мав свою ложку. Хто не мав вер­бової ложки, того могли запідозрити як ворога167.

Звичай святити вербу і всі обрядові дії, пов’язані з освяченою вер­бою, повністю збереглися в Україні. 1 це прекрасно, бо всі вони — ду­ховне надбання українського народу.

«‘7 Потапенко О.І., Кузьменко В.І. Шкільний словник з українознавства. — К., 1995.-С.97.

Запитання і завдання на закріплення:

1. Який смисл вкладено в назву одного із найбільших релігійних свят — Благовіщення?

  1. Які релігійні заборони щодо поведінки християн існують у цей день?

3. Які Ви знаєте обрядодії, пов’язані з Благовіщенням?

  1. Чому неділю перед Великоднем називають Вербною? Звідки пі­шов звичай святити гілочки верби?

5. Які дохристиянські вірування, пов’язані з вербою, Ви знаєте?

  1. Які Ви знаєте обрядодії, пов’язані зі свяченою вербою?

7. З’ясуйте суть старовинної магічної дії „биття» свяченою вербою?

8. Які магічні і лікувальні властивості приписують свяченій вербі?

  1. Чи доводилося Вам святити вербу? Яке враження справила на Вас служба в церкві у Вербну неділю?

.

Категорія: Лепеха Т. В. Українознавство: Навчальний посібник

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.