Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

АВТОБУС, ЩО НЕ ЗВЕРТАЄ ВБІК

Цей автобус,
цей автобус видовжений так,
що всередині містить лише один ряд сидінь:
попереду сидять ті, що вже доїхали, —
за ними навічно закріплені передні місця,
ніби як у звичайному автобусі
місця для інвалідів,
місця для матері з дитиною.
Цей автобус,
цей автобус їздить тільки прямо,
нікуди не звертає, бо його довжина —
через видовженість на одне сидіння —
не дозволяє зробити правильний поворот,
тому рейс цього автобуса
завжди лише в одному напрямку.
В цьому автобусі,
в цьому автобусі я сиджу на останньому місці,
аж тут заходить знайома дівчина,
яка теж хоче сісти,
але місця позаду мене уже немає,
я їй пропоную сісти мені на коліна,
але вона відмовляється: «Боюся загубитися».
Мабуть, вона їде зі своїми батьками
або просто з кимсь, хто її супроводжує,
і тому вона боїться розминутися з ними.
В цьому автобусі,
в цьому автобусі ті, що сидять попереду
на закріплених навічно за ними місцях,
як тільки заходить до автобуса
знайома мені дівчина,
починають щось вираховувати,
ніби турбуючись про плату за проїзд,
але мені чутно, як, замість грошових одиниць,
лунають числа попередніх років,
ніби плата за проїзд у цьому автобусі
виражається не в гривнях,
а в роках.

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.