Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

КОНИК

Малюк — син знайомого
(епіфанія:
син знайомого — символ за ознакою:
бути тим, хто є чужим сином), —
але ж у нього, здається, була донька!
(епіфанія:
донька знайомого — символ за ознакою:
бути тим, хто є чужою дитиною і не сином), —
до якого я зайшов у терміновій справі,
не хоче пропускати мене до свого тата —
затіяв тривале перевзування у коридорі,
заважаючи мені пройти всередину хати:
перевзувається із черевиків у капці,
один уже взув,
а потім — на півдорозі перевзування —
плигнув — тільки його й бачив! —
всередину хати,
залишивши обидва капці,
і того, що вже був узув,
і того, що тільки збирався взувати.
(Епіфанія:
припиняти перевзуватися — символ за ознакою:
бути тією дією, яка переривається, через те
що той, хто її здійснює, кудись поспішає).
Епіфанія:
коник — символ за ознакою:
бути тим, хто для того, щоб плигнути,
не готується, як людина:
не стає вертикально, напружуючи м’язи обох ніг,
не згинає трішки ноги в колінах,
щоб потім раптово відірвати обидві ноги від землі,
підносячи увесь тулуб догори,
тулуб, який на коротку мить зависає у повітрі,
а потім повертається на те ж місце,
без жодних змін у тілі;
бути тим, хто має ніжки маленькі і дві довгі,
тому він не людина,
тому і плигає не так, як людина,
а завдяки таким ногам вміє повзати і плигати.

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.