Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

ОБКИДАННЯ ЗЕМЛЕЮ

Копаємо: я з одного боку ями,
гурт чоловіків з протилежного боку,
їхня агресивність виявляється численністю
та знаходженням навпроти мене,
мене — самого.
Але цього їм мало або вони тільки тепер
виявляють свою тамовану агресивність,
тож один із гурту чоловіків з протилежного боку
кидає ніби між іншим фразу
(навіть не промовляє її, а ніби зітхає!), але ж він
загодя знає мою імовірну реакцію:
«Таку державу розвалили!»,
мені ж нічого не лишається, як вимовити
тепер вголос те, що вони сподіваються
і що, власне, й хотіли почути, провокуючи мене:
«Мені вона була до сраки».
Аж ось і їхня сподівана реакція:
тепер вони копають яму, вибирають землю,
але відкидають її із набраних лопат не позад себе,
а кидають по одному на мене,
змушуючи мене відійти від ями,
від чоловічого гурту з протилежного боку,
від заняття — копання ями, —
яке нас на якийсь час об’єднувало
в один гурт, хоч я й помилявся,
адже вони від самого початку мене собі
протиставляли,
тому й поставили навпроти себе,
з протилежного боку ями.
грудень 2002

Категорія: Василь Голобородько. ЛЕТЮЧЕ ВІКОНЦЕ. Вибрані поезії

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.