Василь Голобородько народився 7 квітня 1945 року в селі Адріано­
полі на Луганщині.
Середню школу-інтернат закінчив 1963 року.
1964 року вступив до Київського державного університету ім. Тараса
Шевченка на українське відділення філологічного факультету, 1965 року
змушений був покинути університет.
1966 ропу вдалося відновитися на навчання в Донецькому універси­
теті, звідки на початку 1967 року був відрахований за наказом ректора
з формулюванням мотиву «за дії, несумісні зі званням радянського сту­
дента». Ці дії полягали у поширюванні в Донецькому університеті серед
студентів роботи І. М. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?», яка
тогочасною владою вважалася націоналістичною та антирадянською.
Влітку 1967 року була спроба продовжити здобування вищої освіти
у московському Літературному інституті, але, незважаючи на успішно
пройдений належний творчий конкурс, В. Голобородька не було допу­
щено до вступних іспитів.
Від 1968-го до 1970 року перебував на військовій службі у будівель­
них загонах на Далекому Сході.
Після того працював на шахті та в радгоспі у рідному селі на різних
роботах.
Вірші розпочав друкувати від 1963 року, коли в республіканській
пресі з’явилося кілька добірок. Перша поетична книжка під назвою
«Летюче віконце», яка готувалася до друку у київському видавництві,
була знищена вже набраною для друку через незгоду співробітничати
з органами державної безпеки (КГБ) колишнього СРСР.
Від 1969-го і аж до 1986 року твори В. Голобородька перестали дру­
кувати в Україні через існуючу офіційну заборону влади на друкування
та публічне згадування прізвища у засобах масової інформації.
1970 року у СІНА (м. Балтимор) у видавництві «Смолоскип» була
надрукована збірка віршів під назвою «Летюче віконце» (складалася із
чотирьох окремих книжок).
В Україні перша збірка поезій Василя Голобородька під назвою
«Зелен день» була надрукована у спілчанському видавництві 1988 року,
за неї автора було відзначено літературною премією ім. Василя Симо-
ненка, якою нагороджуються автори за успішну першу збірку поезій.
Після виходу в світ першої книжки, того ж 1988 року, автора було
прийнято до Спілки письменників України, яка на той час була регіональ­
ним відділенням Спілки письменників колишнього Радянського Союзу.
1990 року вийшла друком збірка «Ікар на метеликових крилах».
1992 року — збірка «Калина об Різдві».
За ці дві збірки 1994 року В. Голобородька було відзначено найвищою
в Україні літературною нагородою — Національною премією імені Тара­
са Шевченка.
1999 року в одному з київських видавництв вийшла друком наступ­
на поетична книжка під назвою «Слова у вишиваних сорочках».
2002 року у харківському науковому видавництві «Акта» вийшла
друком книжка «Українські птахи в українському краєвиді».
2002 року у видавництві Луганського національного педагогічного
університету імені Тараса Шевченка «Альма-матер» вийшла збірка
вибраних поезій «Посівальник».
2004 року видавнича агенція «OST» міста Донецька у бібліотеці аль­
манаху «Кальміюс» оприлюднила збірку поезій «Дохла кішка».
До 2001 року проживав у селі Адріанополі, після того — в місті Лу­
ганську.
Від часу утворення Асоціації українських письменників є її членом.
Учасник Міжнародного фестивалю авторів, який відбувся у канад­
ському місті Торонто у жовтні 1991 року.
Багато віршів у різний час перекладалося на іноземні мови: на польсь­
ку, французьку, німецьку, англійську, румунську, хорватську, сербську,
португальську, іспанську, естонську, латвійську, литовську, шведську,
російську, переклади репрезентували поетичну творчість автора у зару­
біжних антологіях та часописах. Окремими виданнями вірші у перекладах
іноземними мовами з’являлися: португальською у Бразилії 1991 року,
англійською у Канаді 1991 року, польською у Польщі 1995 року.
Вищу освіту здобув у Луганському національному педагогічному
університеті ім. Тараса Шевченка 2001 року, де 2002 року отримав зван­
ня магістра за дослідження семантики українських казок.
Член Наукового товариства імені Тараса Шевченка з 2004 року.