§ 48. Народна метеорологія

Кожен народ за багато століть свого існування виробив власні знання й уявлення про природні та біологічні фактори, які пройшли й витримали перевірку віковою практикою. Уважне і вдумливе спо­стереження за природними явищами, змінами погоди спричинило виникнення різних прикмет і передбачень. Спостереження за росли­нами і тваринами, рибами, птахами і комахами перед зміною погоди або перед природними катаклізмами наштовхнули наших предків на думку про якийсь невидимий зв’язок, який існує між ними, що не­зрозумілим чином впливає на їхню поведінку. Так, наприклад, серед природних „барометрів» особливо чутливими до змін погоди є воро­ни. Люди помітили: якщо ворони розкаркалися — треба чекати мо­розу, влаштували в небі хоровод — випаде сніг, сідають на землю — до відлиги, вмощуються на нижніх гілках дерев — насильний вітер. Як­що сіра ворона на заході сонця самотньо сидить на верхівці найви­щого дерева — чекайте лютого морозу.

Горобці й голуби у містах і в селах настільки близько живуть біля людей, що спостерігати за їхньою поведінкою не становить ніяких труднощів. Якщо горобці дружно цвірінькають — це на відлигу, якщо ж сидять настовбурчившись або ж купаються у пилюці — незабаром збереться на дощ. Голуби на потепління голосно воркують, а журав­лі починають танцювати. Якщо журавлі летять швидко і низько над землею — буде негода.

Кожного ранку, вирушаючи з дому, ми прислухаємось до прогно­зу погоди, зробленого синоптиками. Часто він виправдовується, але часто буває, як у тому прогнозі, що його зробив хтось дуже дотепний: „Протягом дня все можливо». А от народні метеорологічні прикме­ти, вироблені багатовіковою практикою, ніколи не підводять, треба лише уважніше придивитися до навколишнього світу.

Є багато передбачень погоди, пов’язаних із зовнішнім виглядом Сонця, Місяця, хмар або внаслідок спостережень за фізичними яви­щами в атмосфері. Так, люди помітили, що Місяць буває яскравим до ясної погоди, а блідне, вкривається легким туманом до снігу;

 

червоно на заході сонця — на вітер; туман стелиться по воді — на яс­ну погоду, піднімається вгору — на негоду; слід чекати морозу, якщо дим з комина в’ється стовпом, ранкова зоря дуже яскрава, зірки в не­бі блискучі і виразно простежується Чумацький шлях.

Населення України до кінця XVIII століття на 90% було сіль­ським, тому не випадково, що існує величезна кількість передбачень погоди, пов’язаних з поведінкою домашніх тварин та птиці, які дуже чутливі до змін в атмосфері. Одомашнена кішка, яка більшу частину дня проводить на очах у господарів, своєю поведінкою чітко визна­чає, якою буде незабаром погода. Якщо вона згорнулася в клубочок і лапками прикрила носик — на холодну погоду, шкрябає стовбур де­рева — на вітер, якщо вивертається черевцем догори і витягує лапки