Як твориться звук?
Звуки мови творяться мовним апа
ратом людини, який складається з:
• органів дихання (діафрагма, леге
ні, бронхи, дихальне горло, або
трахея);
• гортані з голосовими зв’язками;
• надставної труби, що складається з
трьох порожнин — глоткової, ро
тової, носової;
• органів артикуляції (вимовляння):
язика, зубів, губ, піднебіння, язичка.
Упоперек гортані, майже горизон
тально, розміщені й прикріплені до
хрящів два невеликі пучки м’язів
(голосові зв’язки). Вони еластичні,
можуть скорочуватися й розтягува
тися, розслаблюватися й напружува
тися. Утворюваний голосовими зв’яз
ками простір називають голосовою
Фонетика. Графіка. Орфоепія
щілиною. Голос виникає тоді, коли
під тиском видихуваного повітря го
лосові зв’язки періодично колива
ються, наближаючись при цьому од
на до одної і напружуючись.
Схема мовного апарату
З гортані струмінь повітря разом з
голосом чи шумом потрапляє в по
рожнину глотки, а потім у ротову чи
носову порожнину. З трьох порож
нин надставної труби найважливішу
роль у звукоутворенні відіграє ротова
порожнина, що розташована між
двома щелепами — верхньою нерухо
мою і нижньою рухомою.
Значну роль в утворенні звуків ві
діграє піднебіння, яке умовно поді
ляють на три частини: передню, се
редню і задню з язичком на кінці.
Язичок закриває або відкриває вихід
видихуваному струменю повітря в
носову порожнину й таким чином
\ бере участь у творенні носових
/ звуків. Звуки остаточно форму
ються в надгортанних порожнинах.
Робота органів мовлення регулю
ється мозком людини, центральною
нервовою системою.
Усі мовні органи поділяють на ак
тивні й пасивні. До активних мовних
органів належать голосові зв’язки, зад
ня спинка глотки, м’яке піднебіння,
язик і губи. До пасивних мовних ор
ганів належать тверде піднебіння, яс
на й зуби, а також носова порожнина.
Роботу мовних органів, яка не
обхідна для утворення звука, нази
вають артикуляцією звука.
Усі мовні звуки поділяються на го
лосні і приголосні [38, с. 50-51].
Голосні — це звуки мови, в основі
яких лежить голос. При творенні го
лосних на шляху видихуваного по
вітря немає перепон.
Приголосні — це звуки мови, в ос
нові яких лежить самий шум або шум
з більшою чи меншою домішкою го
лосу. При творенні приголосних на
шляху видихуваного повітря мовні
органи створюють більші або менші
перепони.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Звуки мови. Поняття про фонему
Наступна: Транскрипція