Наголос:
• Служить для розрізнення лексич
ного значення слів:
атлас (збірник географічних чи
історичних карт) — атлас (шовко
ва блискуча тканина);
орган (частина організму) — орган
(музичний інструмент);
паша (трава на пасовищі) — паша
(почесний титул);
Фонетика. Графіка. Орфоепія
приклад (зразок) — приклад (час
тина гвинтівки);
плачу (від плакати) — плачу (від
платити).
• Служить для розрізнення грама
тичних форм того самого слова:
озера (Р. в. одн.) — озера (Н. в.
множ.)
пісні (Р. в. одн.) — пісні (Н. в.
множ.)
насипати (док. вид дієслова) —
насипати (недок. вид дієслова).
• Служить для розрізнення різних гра
матичних форм різних частин мови:
дорога (що? імен.) — дорога (яка?
прикм.)
батьків (кого? імен.) — батьків
(чий? прикм.)
дзвони (що? імен.) — дзвони (нак.
спосіб д ієсл .)
Слід пам ’ятати, що деякі слова ма
ють подвійний наголос. Орфоепічні
норми допускають таке варіативне
наголошення: помилка, апостроф,
доповідач, також, завжди, мабуть,
простий.
Примітка. Іноді акцентні варіанти вико
нують стилістичну функцію:
високо, глибоко — загальновживані,
високо, глибоко — власне поетичні.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Словесний наголос
Наступна: Фразовий наголос