Орфоепія (від грецьких orthos —
правильний, epos — мова, мовлен­
ня) — це розділ мовознавства, який
вивчає правила літературної вимови.
Основним поняттям орфоепії є ор­
фоепічна норма. Вона охоплює на­
самперед вимову звуків та звукоспо­
лучень у різних позиціях, наголошу­
вання слів та інтонацію.
Порушення нормативної вимови
спричиняють:
• діалектне оточення;
• змішування норм близькоспорід-
нених мов (найчастіше української
з російською та польською);
• іноді письмо: слова вимовляють
так, як вони написані, без ураху­
вання розбіжності між вимовою й
написанням.
Кодексом орфоепічних норм слу­
жить «Орфоепічний словник».
Дотримання мовцями правил літе­
ратурної вимови — це показник за­
гальної культури людини й суспіль­
ства в цілому.