Новий довідник: Українська мова. Українська література

Вживання м якого знака

загрузка...

М’який знак (знак м’якшення) ь —
єдина буква в українському алфавіті,
яка самостійно не познпчає звука, а
68
Я
Орфографія
лише передає м’якість попереднього
приголосного.
М’який знак пишемо:
В українських словах:
1.Для позначення м’якості приго­
лосних д, т, з, с, ц, л, ндз («Де ти
з’їси ці лини?») у кінці слова або
складу перед наступним твердим
приголосним:
честь, вогонь, зав’язь, вісь, швець,
біль, батько, сядьмо, донька, різь­
ба, восьмий, будівельник.
2. У середині слів після цих же букв
та р на позначення м’яких приго­
лосних перед о:
льон, сьогодні, дзьоб, бадьорість,
трьох, сльоза, синьо-жовтий, се­
редньовічний.
3. Після л навіть перед наступним
м’яким приголосним:
учительський, їдальня, пильність,
стільці, Ользі, польський.
4. У суфіксах -ськ(ий), -ськість,
•зьк(ий), -зькість, -цьк(ий):
київський, людськість, запорізь­
кий, близькість, донецький, по-
німецьки.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕІ
Баски й , в ‘я з к и й ( в ’я з к іс т ь ) , р ізки й ( р із к іс т ь ),
боязкий (б о я з к іс т ь ), ковзки й , плоский, порс­
кий. У цих словах м’який знак не пишемо тому,
Що з. с у сполученні з к не утворюють суфіксів.
5. У суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк
-ісіньк-, ■юсіньк-:
річенька, зіронька, білесенький,
вірнісінький, тонюсінький, ма­
люсінький.
6. У дієсловах після м’яких приго­
лосних перед -ся м’який знак
зберігається:
змагаються, хвилюються, зглянь­
ся, посунься, підносься,
але:
розріс+ся.
ПОРІВНЯЙТЕ!
— т ь с я , см ієш ся
-нься, але: -шся гр аєш ся
-сься, за к о х ує ш с я
м илуєш ся
7. У буквосполученнях -н ьц -н ьч-,
-льц-, -льч-, -сьц-, -сьч-, якщо вони
походять від -ньк-, -льк-у -ськ-:
ненька — неньці, неньчин
донька — доньці, доньчин
лялька — ляльці, ляльчин
Галька — Гальці, Гальчин
Ониська — Онисьці, Онисьчин
Д. і М. відмінок однини іменників
та утворені від них присвійні при­
кметники.
але:
рибалка — рибалці, рибалчин
Тетянка — Тетянці. Тетянчин
Параска — Парасці. Парасчин \
Дивіться на початкову форму слова!
ПОРІВНЯЙТЕ!
Н е в ід м о в т е м о с ь и і в л а с и і.
Н е х о д и ти г а л и і по га л ьи і.
]-лц -нц- сц
1 \ /
■лк. -нк-,
1
с<с- )-лч- -нч- -сч- УВАГА! УКРАЇНСЬКА МОВА У словах іншомовного походження: 1. Після д, т, з, с, ц, л , к перед я, ю ,є, ї (що позначають два звуки) та йо при роздільній вимові: конферансьє, портьєра, віньєтка, альянс, ат ельє, барельєф, бра­ коньєр, Ньютон, медальйон, м іль­ йон, компаньйон, більярд, але: мадяр, нюанс, резюме, ілюзія. 2. Відповідно до вимови після л перед приголосним та в кінці слів: фільм, магістраль, Рафаель, але: меморіал, бал, пенал, залп. М’який знак не пишемо: 1. Після губних (б, п, м, в, ф), шипля­ чих (ж, ч, ш, щ) приголосних: любов, степ, голуб, верф, сім, ніж, розкіш, облич, нехворощ. 2. Після р у кінці складу й слова: лікар, кобзар, секретар, зірка, чотирма, повірте, Харків, але: Горький (виняток). 3. Після м’яких приголосних (крім л) перед іншими м’якими приголос­ ними: пісня [п’існа], кузня [кузна], радість [рад'іст], український [україінскиї], але: різьбяр — бо різьба, тьмяний — бо тьма. 70 4. Після н перед шиплячими Ж, Ч, ш, щ та суфіксами -ськ(ий ), -ст в(о): менш ий, кінчик, інш ий, домен­ щик, волинський, громадянст во, але: женьшень, М аньчж урія (винятки). ПОРІВНЯЙТЕ! О болонь — оболон ськи й Ум ань — Ум анщ ина кам ін ь — кам ін чи к промінь — промінчик 5. Між подовженими м’якими приго­ лосними: колосся, узлісс я , г а л у з з я , Іл л я , тінню, річчю, наллю . 6. Після ц у звуконаслідувальних словах (клац, бац) та в іменниках іншомовного походження: абзац, шприц, принц, мат рац. ПРОАНАЛІЗУЙТЕ! неньиі — м а т ін ц і н а ви ш ен ьц і — н а ялини1 Поділ — подільський с т о л іт ь (в ід с т о л іт т я ) — с т о р іч (в ід с т о р іч ч я ) Ірпінь — ірпінський р ізьб л е н н я — креслення Нью-Йоок — Нюрнберг бар ельєф — п 'єдестал

загрузка...
загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.