Після шиплячих ж, ч, ш, щ та й мо­
жуть вживатися о, е або ж чергуватися.
УВАГА!
Дивіться на наступний приголосний: твердий він
чи м’який (теперішній або давній).
Пишемо е:
• перед м’якими приголосними:
вечеря, ніженька, честь, боєць;
• перед складом з голосним [и], що по­
ходить з давнього і (у російській
мові відповідник и):
пшениця, шести, щетина;
• перед шиплячими:
баєчка, копієчка, діжечка.
Пишемо о:
• перед споконвічно твердими не-
шиплячими:
шовк, щока, жолудь, бджола, пшо­
но, знайомий, гайок, чоло;
75
УКРАЇНСЬКА МОВА
• перед складом із голосним [и], що
походить з давнього и (у російській
мові відповідник м):
чотири, чорний, жовтий.
Послідовність чергування голос­
них [о], [е] після шиплячих та Щ
іноді порушується. Це буває в таких
випадках:
• у ряді відмінкових форм іменників
за аналогією:
свіжості, більшості (бо молодості);
• у прикметниках і дієприкметниках:
рожевий, сходжений;
проте в деяких із них маємо [о] (з
ненаголошеним суфіксом):
грошовий, бойовий, сторожовий;
• у запозичених словах:
чек, жетон, шеф, чемпіон, жертва;
• у деяких словах [е] закріпилося за
традицією:
черга, кочерга, черпак, черговий,
щедрий, чекати, шепотіти.
ПОРІВНЯЙТЕ!
вечеря — звечора
ш ести — шостий
ж ен и ти — ж онатий
боєць — бойовий
черниця (монахиня) — чорниця (ягода)