При словотворенні та словозміні
іноді виникає збіг кількох приголос­
них, що утруднює вимову. Тоді один
з приголосних, найчастіше середній,
випадає, тобто відбувається спрощ ен­
н я в гр уп а х п р и го ло сн и х.
Це явище зумовлене милозвучніс­
тю української мови.
Вимова = написання
Найчастіше спрощення відбуваєть­
ся в таких групах приголосних:
ждн —> жн: тиж день — тиж ня,
кож ний (з давнього
кождьньїй );
з н : ви їзд — в и їзн и й ;
► сн: совіст ь — со вісн и й ,
радіст ь — радісний;
► сл: щ аст я — щ а сли ви й ,
зд н —
ст н
ст л
87
УКРА ЇНСЬКА МОВА
стелити — слати
(з давнього стьлати).
ВИНЯТКИ!
К іс т л явий, пе с т л ивий, х в а с т л ивий, х в а с т н у ­
т и , за п ’я с т н ий, ш іс тн а д ц я ть ;
бала с т н ий, форпо с т н ий, компо с т н ий, к о н т­
растний (слова іншомовного походження).
Спрощення може відбуватися і в
таких групах приголосних:
слн — ►сн: ремесло — ремісник;
лнц -* нц: сонце (від сьлньце,
пор.: рос. солнце);
рдц — рц: серденько — серце\
стц —> сц: місце (від м’Ьстьце);
зкн —*• зн: брязкіт — брязнути (у
дієсловах перед суфік­
сом -ну-);
скн —* сн: тиск — тиснути.
ВИНЯТКИ!
Випускний, пропускний, рискнути (і ризикну­
т и ), скнара, то скн о , скн іти і похідних.
Вимова * написання
Проте є ряд слів, у яких спрощення
відбувається лише в усному мов­
ленні, але на письмі не передається.
Спрощення відбувається лише у
вимові
1.У прикметниках, утворених від
слів іншомовного походження з
основою на т, д:
студент — студент -\-ський;
турист — турист + ський;
депутат — депутат + ський;
Закарпаття — закарпат + ський;
Ужгород — ужгород + ський.
2. У числівниках і похідних від них
словах:
шістнадцять [шЧснац’:ат],
шістдесят [ шЧсдеисат ],
шістсот [ шЧс:от ].
3. У давальному й місцевому відмін­
ках однини іменників жіночого ро­
ду І відміни:
журналістка — журналістці;
аспірантка — аспірантці;
піаністка — піаністці.
ПРОАНАЛІЗУЙТЕ, ЧОМУ ТАК ПИШЕМО
Щ асливий — пе с т л ивий:
сви сн ути — пискну т и :
пристрасний — парламе н т с ький:
улесливий — х в а с т л ивий:
захисник — випускник.