Новий довідник: Українська мова. Українська література

Написання и, і, ї

загрузка...

Пишемо и:
1. У загальних назвах після д, т, з, с,
ц, ч, ш, ж (дж), р перед наступними
Орфографія
приголосними (т. зв. «правило де­
в’ятки», словесна формула якого
«Де ти з ’їси цю чашу жиру?»):
директор, диспут, директива,
диригент, кредит, диплом, дис­
танція; т акт ика, інститут,
титул, фортисимо; позиція,
фізика, музика; симфонія, сигнал,
силует, синт аксис, таксист;
цирк, цистерна, цифра, циклон,
циферблат; речитатив, шифер,
шифр; пейзажист, режим, жира­
фа, джинси; риторика, історич­
ний, гітарист.
2. У географічних власних назвах з
кінцевими -ида-, -ика-:
Антарктида, Атлантида, Флори­
да; Адріатика, Антарктика, Арк­
тика, Атлантика, Африка, Бал­
тика, Корсика, Мексика.
3.У географічних назвах та прізви­
щах після шиплячих ж, дж, ч, ш і
ц перед приголосними:
Алжир, Вашингтон, Вірджинія,
Чилі, Чикаго, Лейпциг, Сан-Фран-
циско; Цицерон, Чиковані, Ш ил­
лер, Чингісхан, Джигарханян,
але:
Тиціан, Жіоно (перед голосним).
4. У географічних назвах із буквоспо-
лученням -ри- перед приголосними
(крім й):
Великобританія, Крит, Маври­
танія, Мадрид, Париж, Рига, Рим,
Цюрих,
але:
Австрія, Ріо-де-Жанейро (перед го­
лосним, йотованим зокрема).
5. У ряді географічних назв після
приголосних д, т і в деяких випад­
ках згідно з традиційною вимовою:
Аргентина, Бразилія, Братисла­
ва, Ватикан, Єгипет, Єрусалим,
Китай, Кордильєри, Пакистан,
Палестина, Сардинія, Сиракузи,
Сирія, Сицилія, Скандинавія, Ти­
бет та в похідних від цих слів за­
гальних назвах:
бразилець, бразильський та ін.
Пишемо і:
1. На початку слова:
ідея, ілюзія, імунітет, інженер,
інструкція, Індія, Італія.
2. Після усіх приголосних перед го­
лосними буквами та й:
аксіома, аварійний, біографія,
діагональ, діорама, дієта, ієрарх,
ієрей, ієрогліф (але єна — грошова
одиниця Японії), радіус, радій,
тріумф, тіара, еволюція, ерудиція,
історія, соціологія, цивілізація.
3. У кінці незмінюваних загальних назв:
таксі, шасі, попурі, пенальті,
поні, візаві, жалюзі, мерсі.
4. Після губних б, п, ву м, ф, гортан­
ного г, передньоязикових л, н та
задньоязикових к, х перед наступ­
ними приголосними:
архів, академічний, банкір, бізнес,
ванілін, вітамін, гімн, гімназія,
89
УКРА ЇНСЬКА МОВА
гіпербола, графік, гум анізм , кіно,
ліцей, л іц е н зія , м іграція, м ікро­
скоп, м ім оза, м іт ин г, німфа,
ф інанси, фініш, хірург, хімія.
Примітка. Як виняток, після цих же
приголосних пишемо и відповідно до вимови:
• у давно запозичених словах:
бинт, бурмистер (хоч бургомістр),
вимпел, графин, кит, лимон, миля,
скипидар, спирт та ін.;
• у словах, запозичених зі східних мов,
зокрема з тюркських:
башкир, калмик, кизил, кинджал,
киргиз, кисет, кишлак, кумис;
• у словах церковного вжитку:
диякон, єпископ, єпитимія, митра,
митрополит, християнство.
5. У власних назвах після б, п, в, м,
ф, к, х, г, н, л , з, с та похідних від
них словах:
Б ат ум і, Бірм а, Вільню с, К іпр,
Л іван, Н іл, Н іцца, Памір, Сідней,
Ф іліппіни, Хібіни;
Д ідро, Грімм, К іп лінг, Л ессінг,
Овідій, П аганіні, Россіні, Ш експір.
УВАГА!
Треба розмежовувати правопис слів-прізвищ і
загальних назв, що походять від них:
Дізель, але дизель.
Пишемо ї:
Після голосного:
архаїзм, героїка, інт уїція, мозаїка,
сюїта, «Ене’іда», Ізм аїл, Ізраїль.
Примітка. У складних словах та після
префіксів пишемо і:
новоірландський, антиісторичний, дез­
інфекція, дезінформація.

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.