З великої літери пишемо:
1. Присвійні прикметники, утворені
від власних назв осіб за допомогою
суфіксів -ин- (-‘ін-), -ів- (-їв-) -ов-, -ев-:
М иколин брат, Софіїна книжка,
Грінченків сло вн и к, З евсів гнів,
Довж енкові фільми, В иш неві ус­
міш ки, Гегелева «Л огіка», Ш ев­
ченків «Заповіт».
2. Прикметники, утворені від влас­
них назв, що входять до словоспо­
лучень зі значенням «імені ко­
гось», «пам’яті когось»:
Нобелівська премія, Симоненків-
ські читання, Франківська кімната.
З малої літери пишемо:
1. Відносні прикметники, утворені
від особових назв за допомогою
суфіксів -ськ-, -инськ-, -інськ-,
-евськ-, -івсь-:
шевченківський стиль, тичинин-
ська строфа, тургеневські героїні.
2. Прикметники, які входять до
складу стійких фразеологічних
сполук або наукових термінів:
ахіллесова п ’ят а, дам оклів меч,
авгієві стайні, езопова мова, прок-
рустове ложе, архімедова сила.