1. Одна літера не залишається в попе­
редньому рядку й не переноситься
в наступний, якщо навіть вона ста­
новить склад:
ака-де-мія, на-ука, у я в а , при слі­
в ’я (а не п р и слів’-я).
Тому не можна переносити такі
слова, як м рія, орел, я сен , моя,
алея, олія, ідея, арія.
2. Не можна розривати сполучення
літер дж, дз, які позначають один
звук:
Орфографія
хо джу (а не ход-жу), від’їж джаю
(а не від’їжд-жаю), ґу дзик (а не
ґуд-зик).
Але якщо дж і дз позначають два
звуки (а це буває на стику морфем
— префікса і кореня), то їх слід
розділяти:
під-живляти, від-жити, під-зем-
ний, над-звичайний.
3. Апостроф і м’який знак при пере­
носі не відокремлюються від попе­
редньої літери:
роз’-єднати, бур’-ян, Л ук ’-ян, силь­
ний, ст ань-т е, низь ко, жень-ці,
медаль-йон.
4. Не відривається й від попередньої
літери, що позначає голосний:
бай-ка (а не ба-йка), зай чик (а не
за-йчик), край-ній (а не кра йній),
грай-ся (а не гра йся).
Буквосполучення йо, ьо теж не роз­
ривається:
га йок, ра-йон, зна-йо-мий, тре-
тьо-го, осінньо-го, подзьо баний,
але:
най-обережніше (межа префікса і
кореня).
5.3 двох однакових букв, що позна­
чають збіг приголосних, одна зали­
шається в попередньому рядку, а
інша переноситься в наступний:
письмен-ник, картин-ний, щоден­
но, без-закон-но, міськ-ком, ім­
міграція, ір-раціональний, віл-ла.
Допускається подвійний перенос
двох однакових приголосних, що
виникли внаслідок подовження
(асиміляції за м’якістю):
жит-тя і жи-ття, узліс-ся і узлі­
сся, подорож-жю і подоро-жжю,
спросон-ня і спросо-ння, гіл-ляс-
тий і гі-лляст ий,
але:
Іл-ліч, Іл-лівна (ім’я по батькові).
6. При переносі складних і складно-
скорочених слів не можна залиша­
ти в кінці рядка початкову літеру
другої основи, якщо вона не стано­
вить складу:
далеко-східний (а не далекос-хід-
ний), дво-складовий (а не двос-кла-
довий), біло-сніжний (а не білос­
ніжний), крає-знавство (а не
краєз-навство), шістна-дцять (а
не шістнад-цять), Свято-слав (а не
Святос-лав).
7. Односкладові префікси перед на­
ступним приголосним кореня не
розриваються:
роз-писати, під-писати, від-писа-
ти, над-писати, об-писати.
Кількаскладові префікси можна
розділяти:
пере-нести і пе-ренести, піді-гріти
і пі-дігріти.
Односкладові префікси перед на­
ступним голосним кореня можна
переносити двояко:
без-оглядно і бе-зоглядно.
8. Можна, але не бажано, залишати бі­
ля префікса початкову літеру кореня:
105
УКРАЇНСЬКА МОВА
при-йш ов ( прий ш ов), при-слівник,
на-ймення, на-рвати, за-клик, за­
прош ення, су-спільний, не-жданий.
9. Не можна розривати ініціальні аб­
ревіатури, а також комбіновані аб­
ревіатури, які складаються з літер
і цифр:
ООН, М АУ, Л А З -105, Т У -154.
їй У решті випадків можна довільно
переносити слова за складами:
Олек-сан-дра, Олек-са-ндра, О лек­
сандра.
Це правило поширюється й на
суфікси:
україн-ський і українсь кий, видав-
ни-цтво і видавниц тво, коза цтво
і козац тво.
Але при цьому треба стежити, щоб
не спотворити змісту слова, тому
все-таки ліпше перенос робити на
межі кореня і суфікса.