І.Н е можна переносити прізвища,
залишаючи в кінці попереднього
рядка ініціали або інші умовні ско­
рочення, що до них відносяться:
Т. Г. Шевченко (а не Т.Г. / / Шев­
ченко); В. А. Симоненко (а не
В. А // Симоненко),’
гр. Кравченко (а не гр. // Кравченко)’,
шов. Васильченко (а не тов. // Ва­
силь ченко);
акад. (проф., доц.) Глуш ков (а не
акад. ( проф., доц.) // Глушков).
Примітка. Якщо імена та звання пода­
ються повністю, то прізвища (а також імена
по батькові) можна переносити:
Ліна II Костенко і Ліна Василівна //
Костенко, академік // Вернадський.
2. Не можна відривати скорочені назви
мір від цифр, до яких вони належать:
2003 р. (а не 2003 / / р.), 70 га (а не
70 II га), 50 см3 або 50 куб. см (а не
50 II см3 або 50 11 куб. см), 100 г (а
не 100 II г).
Примітка. Якщо назви мір подаються
повністю, то їх можна переносити: 2004 //
рік, 100 // грамів.
3. Граматичні закінчення, з’єднані
цифрами через дефіс, не можна
відривати й переносити:
5-й (а не 5 / / -й), 8-го (а не 8 / / -го),
10-ому (а не 10 II -ому).
4. Не можна розривати умовні (гра­
фічні) скорочення типу:
вид-во, тов-во, ф-т, ун-тет, і т. д.,
і т. ін., та ін. тощо.
5. Не можна переносити в наступний
рядок розділові знаки (крім тире),
дужку або лапки, що закривають
попередній рядок, а також залиша­
ти в попередньому рядку відкриту
дужку або відкриті лапки.
МІРКУЙМО ТАК!
Скільки варіантів переносу має іменник розпо­
всю д ж ен н я? Для того щоб правильно перенес­
ти таке велике за кількістю літер слово, треба
проаналізувати його будову й звернути увагу на
фонетичні явища, закріплені орфографічно.
І Отже, треба пам’ятати:
106
Лексикологія
• у слові аж три префікси роз-, по-, в- і
кінцевий приголосний префікса роз- не
можна відривати;
• поділ слова для переносу бажано ро­
бити між префіксами: по / / в;
• буквосполучення д ж (чергування
д ~ д ж у корені) не можна розривати, бо
це один звук;
• подвоєні літери -нн- (на означення по­
довжених приголосних) можуть переноси­
тися двояко: -ння і н-ня.
Варіанти переносу:
роз-по-всю -дже-ння,
роз-по-всю -джен-ня.