Новий довідник: Українська мова. Українська література

Слово як одиниця мови

загрузка...

Слово — це основна, базова одиниця
мови, яка служить для називання
предметів, властивостей, дій і процесів.
Отже, слово бере на себе номіна­
тивну (називну) функцію мови. У
словах реалізуються наші думки й
почуття. Зі словами пов’язані всі ін­
ші одиниці мови.
Найважливіші ознаки слова:
• має певну матеріальну оболонку
(складається з одного чи кількох зву­
ків), які внутрішньо впорядковані;
• має один наголос (складні слова
можуть мати ще побічний наголос,
як-от: військовозобов’язаний); де­
які складні слова (їх звичайно пи­
шемо через дефіс) мають два го­
ловні наголоси, наприклад: воєн­
но-стратегічний;
• має лексичне значення, тобто щось
називає чи виражає;
• пов’язується з іншими словами в ре­
ченні змістовими й граматичними
зв’язками, виконує в реченні певну
синтаксичну функцію;
• слова набирають у реченні певних
граматичних форм.
У слові можуть бути значення двох
типів — л ек си ч н е й гр а м а т и чн е,
які розглядають відповідні розділи
мовознавства.
Лексичне значення — це реальний
зміст слова, те, що слово називає і що
закріплене традицією у свідомості
мовців.
Основним у лексичному значенні сло­
ва є поняття, яке виражається словом.
Людська пам’ять неспроможна
охопити назви всіх окремих пред­
метів, тому слово співвідноситься з
цілим класом однорідних предметів,
явищ, які характеризуються наяв­
ністю спільних ознак на основі уза­
гальнення. У свідомості людини ство­
рюється поняття, як категорія мис­
лення реалізується у слові.
Так, словом зелен и й називають
колір, орати — конкретну фізичну
дію, сум уват и — стан, ли си ц я ~~
тварину, три — кількість предметів
тощо.
За своїм значенням і роллю в ре*
ченні слова поділяють на повнознач­
ні, або самостійні ( ім енник, прикм ет ­
ник, числівник, займ енник, дієслово,
прислівник), і службові, або несамо-
І стійні ( прийменник, сполучник, частка)-
108
Лексикологія
Повнозначні слова мають реаль­
ний зміст, тобто обов’язково щось на­
зивають (предмет, ознаку, кількість,
дію, стан), а неповнозначні виража­
ють різні синтаксичні й смислові від­
ношення між ними. Якщо самостій­
ним словам властиве лексичне й пев­
не граматичне значення (яблуня —
фруктове дерево; жіночий рід, одни­
на, називний відмінок, перша відмі­
на, м’яка група), то службові мають
лише граматичне.
Примітка. Твердження щодо лексичного
значення службових слів — дискусійне. На
думку деяких мовознавців, вони мають
неповне лексичне значення.
Є ще група слів, які виражають ли­
ше почуття людей. Не маючи ні лек­
сичного, ні граматичного значення,
вони виконують тільки емоційну
функцію: вигуки ой, ох, ех, овва, пхе.
Отже, слово (своєрідний умовний
знак) — це не безпосередня назва
предмета чи явища, а назва поняття
про предмет. Слова спроможні позна­
чати все, що нас оточує в навко­
лишньому світі, що вже пізнала лю­
дина чи пізнає в майбутньому.

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.