Новий довідник: Українська мова. Українська література

Групи синонімів

загрузка...

Синоніми бувають лексичні, морфо­
логічні, синт аксичні, фразеологічні.
Лексичні синоніми — це
подібні чи тотожні за значенням сло­
ва. Як правило, вони відрізняються
одне від одного чи семантичними
(значеннєвими), чи стилістичними
відтінками. У зв’язку з цим серед
лексичних синонімів виділяють
семантичні, ст и ліст и чн і та семан-
т ико-ст иліст ичні синонім и.
Семантичні синоніми, або
ідеографічні (від грецького
idea — понят т я) відрізняються один
від одного відтінками в значенні. На­
приклад, слово давній має такі си­
ноніми: ст арий, колиш ній, древній,
стародавній, ст аровинний, старо­
світський, старож итній. Ці слова ду­
же близькі за значенням, але не то­
тожні, кожне з них має свій смисловий
відтінок. Тому можна сказати давній
друг, але ст арий дід; колиш ні това­
риші, але ст аросвіт ська родина; ста­
ровинні ікони, але старож итні греки.
Ще приклади семантичних (ідео­
графічних) синонімів:
• дорога, ш лях, пут ь, узвіз, т ракт ,
бетонка, шосе, траса, м агіст раль,
автострада;
• горизонт , обрій, небосхил, к р а й ­
небо, небокрай, круговид, видноко­
ло, овид, виднокруг;
• розум ний, недурний, т олковий, го­
ловат ий, м ізк ува т и й , кеб ет ли ­
вий, мудрий, хит ромудрий;
Стилістичні синоніми
не мають відмінностей у смислових
відтінках, але відрізняються емоцій­
но-експресивним забарвленням і сфе­
рою використання.
Так, до слова сміятися можна пі­
дібрати такі синоніми: реготати, хи­
хикати, скалити ( шкірити) зуби.
Сміятися — стилістично нейтральне;
реготати, хихикати — розмовні;
скалити (шкірити) зуби — зне­
важливе.
Слово очі не має якихось особли­
вих стилістичних відтінків, а вир­
ла — його розмовний, згрубілий си­
нонімічний відповідник («випуклі,
витріщені очі»), балухи, баньки —
вульгаризми, а очеса — архаїзм, що
має згрубіло-іронічний відтінок.
Говорити — базікати, патякати;
ходити — швендяти, човгати;
їсти — глитати, жерти.
Слова обличчя, лик і пика — теж
синоніми, бо означають одне й те ж
поняття, але обличчя — нейтральне,
лик — піднесено-урочисте, а пика —
згрубіле, просторічне.
119
УКРАЇНСЬКА МОВА
Стилістичні синоніми можуть роз­
різнятися за різними ознаками:
• стильова належність:
говорити, але на зборах — висту­
пати;
розбір, але в науковому стилі —
аналіз;
прохання, але в офіційно-діловому
стилі — заява;
повідомити, але возвістити —
книжний, художньо-публіцистич­
ний стиль;
• сучасне — застаріле слово (архаїзм):
палець — перст,
зозуля — зигзиця,
щоки — ланіти,
скарга — супліка;
• загальномовне — діалектне:
юнак — леґінь,
сковорода — пательня,
півень — когут,
гарний — файний;
• власне українське — запозичене:
побачення — рандеву,
іспит — екзамен,
оплески — аплодисменти,
байдужість — апатія,
відтінок — нюанс;
• загальномовне — термін:
запалення легень — пневмонія,
нарив — абсцес,
отруйний — токсичний,
окислення — оксидація,
описовий — дескриптивний.
Семантик о- стилістичні
синоніми відрізняються як семан-
тичними відтінками, так і стилістич­
ним забарвленням:
• поганий, гидкий, бридкий, кепський,
осоруж ний, п а скуд н и й , м ерзенний;
• ш и б ен и к, п у с т у н , б еш к ет н и к ,
ур ви го ло ва , за б ія к а , за д е р ій , за ­
водій, зачепа, задира, півень.
• кр и ча т и , р е п е т у в а т и , горлат и,
ґва лт у ва т и , лем е н т у ва т и , голо­
сит и, верещ ат и, й о й ка т и , ячат и.
Виділяють також абсолютні
синоніми. Це синоніми, які не відріз­
няються ні семантичними, ні стиліс­
тичними відтінками, тобто цілком
однакові не тільки за значенням, але й
за вживанням слова. їхня кількість у
мові незначна:
гасло — лозунг, м айдан — площ а,
алф авіт —абет ка, буква — літ е­
ра, лін гвіст и ка — м овознавст во,
доказ — а ргум ент , у к о л —
ін ’єкція, віт рило — парус, водо­
грай — ф онт ан, л а ш т у н к и •—
куліси, всесвіт — космос.
З часом між абсолютними синоні­
мами розвивається семантична та
стилістична диференціація і один з
них поступово переходить до пасив­
ної лексики. Так, слова аероплан і
літ ак були абсолютними синоніма­
ми, тепер же словом аероплан нази­
вають тільки літаки старої конст­
рукції, у той час як слово л іт а к
застосовується й до найновіших лі­
тальних апаратів.
Лексикологія
У парі архіт ект ор і зодчий друге
слово має відтінок урочистості; лек­
сема біографія характерна для діло­
вого стилю, а ж иттєпис частіше ви­
користовують у публіцистиці; літера­
тори, художники віддають перевагу
слову пейзаж , географи — ланд­
шафт тощо.
Лексичні синоніми можуть бути за-
гальномовними й контекстуальними.
Загальномовними назива­
ють ті, що не залеж ать від контексту,
їхня синонімічність сприймається
поза ним (наведені вище). Конте­
кстуальні — це ті слова (слово­
сполучення), які стають синонімами
тільки в контексті. Наприклад:
чешу (йду) до хат и; сива (давня)
історія, заливат ися (сміятися) без
причини.
Прикметники повний, мертвий,
глибокий, абсолют ний стають си­
нонімами тільки зі словом тиша.
Серед контекстуальних синонімів
виділяють перифразу, або пара­
фразу — описовий зворот мови, а в
поезії — стилістичний прийом, троп,
за допомогою якого предмети, явища
або власні імена називають не прямо,
а через їхні характерні ознаки:
чорне золото замість кам’яне вугіл­
ля; люди в білих халат ах — ме­
дичні працівники; вічний сон
смерть; благородні птахи — лебеді;
Тарас Ш евченко — великий пись­
менник, народний поет, співець
жіночої долі, національний пророк,
син українського народу. Кобзар;
Київ — столиця України, стольний
град, місто-красень над Дніпром.
Стилістична роль перифраз різно­
манітна:
• можуть використовуватися в під­
несеному врочистому мовленні:
Цар всесвітній! цар волі, цар,
Штемпом увінчаний! — (Т. Шев­
ченко про засланого на каторгу в
Сибір революціонера );
• можуть виступати як засіб іро­
нічної чи сатиричної оцінки:
жовтий диявол — золото,
коричнева чума — фашизм.
У функції контекстуальних си­
нонімів використовуються ще т. зв.
евфемізми (від грецького еиріге-
тізтов — той, що добре звучить).
Евфемістичні синоніми замінюють
собою інші слова, які вважаються
непристойними, нетактовними, гру­
бими або забороненими (мають назву
табу).
Примітка. У наших далеких пращурів в
основі табу лежала віра в різні потойбічні
сили. До заборонених слів належали, на­
приклад, назви духів, хвороб. Евфемізмами
виступали або просто займенники (той,
він), або іменники (тітка замість лихоман
ка) та прикметники (лихий, нечистий
замість чорт).
У сучасному суспільстві причиною табу
можуть бути цензура, бажання зберегти
військову чи дипломатичну таємницю або
ж прагнення позбутися грубих непристой­
них виразів. Ось чому назви підприємств.
УКРА ЇНСЬКА МОВА
військових частин замінюються буквами, циф­
рами, описовими зворотами: п/с № 127,
дипломатичний представник, сусідня дер­
жава. Лікарі використовують латинські
назви хвороб, щоб не травмувати хворого
( тіЬесе ( +Ьс) — сухоти ), вихована людина
замість слова брехати скаже помилятися,
говорити неправду, відходити від істини.
Морфологічні синоніми — це ва­
ріанти граматичних форм слів на по­
значення того самого поняття:
співає — співа, літає — літа, пи­
тає — пита, стрибає — стриба.
Обидва компоненти цих синоніміч­
них пар нейтральні з погляду літера­
турної нормативності, але другий — з
обмеженим діапазоном вживання
(поезія, розмовна мова).
Наведемо ще кілька прикладів
морфологічних синонімів:
а) повні — короткі, стягнені — нестяг­
нені форми якісних прикметників:
зелен — зелений, ясен — ясний;
зелена — зеленая, ясні — яснії;
б) проста і складена форми вищого і
найвищого ступенів порівняння
якісних прикметників:
добріший — більш добрий;
найдобріший — найбільш добрий;
в) форми дієслів недоконаного виду
майбутнього часу (проста й ана­
літична):
писатиму — буду писати;
малюватиму — буду малювати;
г) відмінкові форми іменників, прикмет­
ників, займенників, числівників:
• давальний і місцевий відмінки:
батьку — батькові, учителю —
учителеві; на батьку — на бать­
кові, на учит елі — на учителеві;
на синьому — на синім, на велико­
му — на великім;
• орудний відмінок:
іменем — ім ’ям, воротами —
ворітьми, тією — тою, п ’ятьома
— п’ятьма тощо.
Синтаксичні синоніми — це грама­
тично різні конструкції, що виража­
ють ту саму думку. Такими можна
вважати:
а) сполучникові та безсполучникові
речення:
Рада б зірка зійт и, та чорна хма­
ра заступає (Нар. т е.) — Рада б
зірка зійти — чорна хмара заступає.
б) складнопідрядні й прості речення з
дієприкметниковим і дієприслів­
никовим зворотами:
На обрії уст али ліси, занурені в не­
бо по пахви, обсипані пилом роси
(М . Л уків). — Н а обрії устали
ліси, що були занурені в небо по
пахви й обсипані пилом роси.
в) пряма й непряма мова:
Старі люди кажуть: «Два хитрих
мудрого не переважать». — Старі
люди кажуть, що два хит рих муд­
рого не переважать.
Тарас Ш евченко, перебуваючи на
засланні, писав: «Караюсь, мучуся,
але не каюсь». — Тарас Шевченко,
122
Лексикологія
перебуваючи на засланні, писав
що він карається, мучиться, але
не кається.
г) словосполучення і речення:
зошит учня — учнівський зошит;
високоросла людина — людина ви­
сокого зросту;
Я не сплю. — М ені не спиться.
Іде дощ. — Дощить.
Окремий різновид синонімів ста­
новлять фразеологічні синоніми —
варіанти фразеологічних одиниць на
позначення того самого поняття:
говорити — плескат и язиком, ля­
пати язиком, молотити язиком,
плести нісенітницю;
мовчати — тримати язик за зубами,
води в рот набрати, ні пари з уст, за­
крити рота, рот на замок, мовчати
як риба, уста закусити.
Наявність багатої системи сино­
німів створює великі можливості для
вибору їх у мовленні. Використання
синонімів урізноманітнює нашу мо-
ВУ> робить її гнучкою, яскравою, об­
разною, допомагає оригінально офор­
мити думку, уникнути повторень.
Багатство синоніміки в мові — одна
3 Основ розвитку її високої культури.

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.