Пасивна лексика — це застарілі
слова, що вийшли або виходять з ак­
тивного вжитку, а також нові слова,
128
Лексикологія
недавно створені чи запозичені з
інших мов, які ще не стали загально­
вживаними.
Неологізми (від грецьких neos —
новий та logos — учен ня) — нові сло­
ва, які з’являються в мові разом з ви­
никненням нових предметів, явищ,
понять, процесів у суспільному жит­
ті. Наприклад:
геном, кл о н , м енедж м ент , м е­
неджер, л о гіст и к а , вірт уальний,
інт еракт ивний, імідж мейкер, бан-
кінг, боулін г.
На час своєї появи кожне слово є
неологізмом, оскільки позначає нове
поняття. З часом, набувши широкого
вжитку, воно стає загальновжива­
ним і входить до активного словника
мови. Інакше кажучи, статус нео­
логізмів відповідні слова зберігають
доти, доки вони не стають загально­
вживаними, притаманними лексич­
ному запасові якнайширших кіл
носіїв мови. Наприклад, свого часу
неологізмами були мет рополіт ен,
космодром, т елебачення, місяцехід,
генотип, хол оди л ьн и к, перебудова,
гласність, п риват и зація. Тепер ці
слова стали звичайними й до нео­
логізмів їх уже не зараховуємо.
Поряд з лексичними неологізмами
з’являється чимало неологізмів
семантичних, тобто слів, що вже
1снують у мові, але набули нових
значень: деп ут ат — народний
депутат.
Ще одна причина появи неологіз­
мів — бажання предмету чи явищу,
що вже існує в мові, дати образнішу
назву, яка б відповідала світосприй­
манню того чи іншого автора:
І з-під хм ар-снігурів
Сніговіеться даль-хит авиця,
Та ще приспана сила снігів.
Та над серцем зоря-вечірниця.
М . В інграновський.
Таким чином, неологізми можна
поділити на загальномовні й
індивідуальні (авторські), які
знаходимо у творах письменників,
науковців.
Вони сприяють створенню оригі­
нальних, свіжих художніх образів.
Н е дивися т ак привітно,
Я блуневоцвіт но…
Не милуй мене шовково,
Ясно-соколово.
П. Тичина.
Соняхи, щирі огнепоклонники,
Сходу кивають злот оголово.
А. М алиш ко.
В давній золот ій п ечалі ле-
бедіют ь небеса (Д . П авли чко).
Індивідуально-авторські неологіз­
ми рідко переходять у загальновжи­
вану лексику. Як правило, вони на­
довго зберігають забарвлення образ­
ної індивідуальності й доречні тільки
в окремих творах, де виконують пев­
ну художню функцію .
Так, наприклад, у поезіях Павла
Тичини трапляються такі неологізми:
129
УКРАЇНСЬКА МОВА
аеропланити, багряноводний, бис-
трозір, брунькоцвіт, вічнодумний,
сонцеприхильник;
у Ліни Костенко:
золотаве звечоріння, стрімголова
малеча; одкам’янійте, статуї ан­
тичні; пензлі боговгодні;
у Василя Стуса:
спогадування, сніння, серцеокий,
самозамкнений, стотривожна ду­
ша, на цих всебідах, усевитончува-
ний зойк;
у Михайла Стельмаха:
місяць-білогривець, підсмуток очей,
нездужжя, пора зацвітань і одцві-
тань, зашовковитися, піднебесність;
в Олеся Гончара:
рожеве клубовиння, надвечірність,
гороїжиться берег, двигіт ударів,
протисезонно.
Деякі зі створених майстрами сло­
ва новотворів увійшли до загальнов­
живаного словника:
мрія, майбутнє, крок (М. Ста-
рицького),
поступ, чинник (І. Франка),
прагнути (Олександра Олеся),
незграбний, бруд, окремий (В. Вин-
ниченка),
розкрилитися (М. Рильського),
всніжити (М. Стельмаха).
Неологізми творяться за наявними
в мові моделями. Так, за зразком
біологія, геологія, зоологія утворено
слова вірусологія, дельфінологія,
спелеологія’, за зразком атмосфера,
стратосфера утворено слово біо­
сфера; за зразком бібліотека, карто­
тека — фільмотека, дискотека,
слайдотека.
Є й авторські словотвори:
А дівуля, дівчинина, дівувальниця
До кожуха, кожушенька так і
горнеться,
А бабуся, бабулиня, бабусенція
До дівчиська, дівчиниська
так і тулиться —
Сиротина ж, сиротуля,
сиропташечка,
Бабумамця, бабутатко,
бабусонечко.
Я дивлюсь на світ здивовано,
І дивіння моє — здивування,
Все одивлене, все одивоване,
Дива дивові дивування.
З те. І. Драча.
Порівняно нове явище в розвитку
мов — абревіатури. Позитивною
рисою цього виду лексики є те, що та
сама кількість інформації передаєть­
ся набагато меншою кількістю зна­
ків. Наприклад, замість Українське
державне об’єднання для продажу
сільськогосподарської техніки, за­
пасних частин, мінеральних добрив
та інших матеріально-технічних
засобів, організації ремонту й вико­
ристання машин уживаємо Укрсіль-
госптехніка. Проте абревіатурами не
треба зловживати.