Пасивна лексика — це застарілі
слова, що вийшли або виходять з ак
тивного вжитку, а також нові слова,
128
Лексикологія
недавно створені чи запозичені з
інших мов, які ще не стали загально
вживаними.
Неологізми (від грецьких neos —
новий та logos — учен ня) — нові сло
ва, які з’являються в мові разом з ви
никненням нових предметів, явищ,
понять, процесів у суспільному жит
ті. Наприклад:
геном, кл о н , м енедж м ент , м е
неджер, л о гіст и к а , вірт уальний,
інт еракт ивний, імідж мейкер, бан-
кінг, боулін г.
На час своєї появи кожне слово є
неологізмом, оскільки позначає нове
поняття. З часом, набувши широкого
вжитку, воно стає загальновжива
ним і входить до активного словника
мови. Інакше кажучи, статус нео
логізмів відповідні слова зберігають
доти, доки вони не стають загально
вживаними, притаманними лексич
ному запасові якнайширших кіл
носіїв мови. Наприклад, свого часу
неологізмами були мет рополіт ен,
космодром, т елебачення, місяцехід,
генотип, хол оди л ьн и к, перебудова,
гласність, п риват и зація. Тепер ці
слова стали звичайними й до нео
логізмів їх уже не зараховуємо.
Поряд з лексичними неологізмами
з’являється чимало неологізмів
семантичних, тобто слів, що вже
1снують у мові, але набули нових
значень: деп ут ат — народний
депутат.
Ще одна причина появи неологіз
мів — бажання предмету чи явищу,
що вже існує в мові, дати образнішу
назву, яка б відповідала світосприй
манню того чи іншого автора:
І з-під хм ар-снігурів
Сніговіеться даль-хит авиця,
Та ще приспана сила снігів.
Та над серцем зоря-вечірниця.
М . В інграновський.
Таким чином, неологізми можна
поділити на загальномовні й
індивідуальні (авторські), які
знаходимо у творах письменників,
науковців.
Вони сприяють створенню оригі
нальних, свіжих художніх образів.
Н е дивися т ак привітно,
Я блуневоцвіт но…
Не милуй мене шовково,
Ясно-соколово.
П. Тичина.
Соняхи, щирі огнепоклонники,
Сходу кивають злот оголово.
А. М алиш ко.
В давній золот ій п ечалі ле-
бедіют ь небеса (Д . П авли чко).
Індивідуально-авторські неологіз
ми рідко переходять у загальновжи
вану лексику. Як правило, вони на
довго зберігають забарвлення образ
ної індивідуальності й доречні тільки
в окремих творах, де виконують пев
ну художню функцію .
Так, наприклад, у поезіях Павла
Тичини трапляються такі неологізми:
129
УКРАЇНСЬКА МОВА
аеропланити, багряноводний, бис-
трозір, брунькоцвіт, вічнодумний,
сонцеприхильник;
у Ліни Костенко:
золотаве звечоріння, стрімголова
малеча; одкам’янійте, статуї ан
тичні; пензлі боговгодні;
у Василя Стуса:
спогадування, сніння, серцеокий,
самозамкнений, стотривожна ду
ша, на цих всебідах, усевитончува-
ний зойк;
у Михайла Стельмаха:
місяць-білогривець, підсмуток очей,
нездужжя, пора зацвітань і одцві-
тань, зашовковитися, піднебесність;
в Олеся Гончара:
рожеве клубовиння, надвечірність,
гороїжиться берег, двигіт ударів,
протисезонно.
Деякі зі створених майстрами сло
ва новотворів увійшли до загальнов
живаного словника:
мрія, майбутнє, крок (М. Ста-
рицького),
поступ, чинник (І. Франка),
прагнути (Олександра Олеся),
незграбний, бруд, окремий (В. Вин-
ниченка),
розкрилитися (М. Рильського),
всніжити (М. Стельмаха).
Неологізми творяться за наявними
в мові моделями. Так, за зразком
біологія, геологія, зоологія утворено
слова вірусологія, дельфінологія,
спелеологія’, за зразком атмосфера,
стратосфера утворено слово біо
сфера; за зразком бібліотека, карто
тека — фільмотека, дискотека,
слайдотека.
Є й авторські словотвори:
А дівуля, дівчинина, дівувальниця
До кожуха, кожушенька так і
горнеться,
А бабуся, бабулиня, бабусенція
До дівчиська, дівчиниська
так і тулиться —
Сиротина ж, сиротуля,
сиропташечка,
Бабумамця, бабутатко,
бабусонечко.
Я дивлюсь на світ здивовано,
І дивіння моє — здивування,
Все одивлене, все одивоване,
Дива дивові дивування.
З те. І. Драча.
Порівняно нове явище в розвитку
мов — абревіатури. Позитивною
рисою цього виду лексики є те, що та
сама кількість інформації передаєть
ся набагато меншою кількістю зна
ків. Наприклад, замість Українське
державне об’єднання для продажу
сільськогосподарської техніки, за
пасних частин, мінеральних добрив
та інших матеріально-технічних
засобів, організації ремонту й вико
ристання машин уживаємо Укрсіль-
госптехніка. Проте абревіатурами не
треба зловживати.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Активна лексика
Наступна: Застарілі слова