З’явилися тоді, коли східнослов’ян­
ські племена ввійшли до складу
Київської Русі.
Цей шар лексики ще називають
давньоруським. Таких слів, як пра­
вило, немає в західних і південних
слов’янських мовах.
Сюди належать:
батько, дядько, племінник, білка,
собака, жайворонок, кішка, зозуля,
щавель, молочай, гречка, осока;
урожай, цілина, ярина, озимина,
сінокіс, дешевий, куций; велич, до­
вір’я, хороший; сорок, дев’яносто.
Власне українські слова. Ці слова
з’явилися в процесі формування й
розвитку української мови на базі
діалектів протоукраїнських племен
(полян, деревлян, волинян, уличів,
тиверців, білих хорватів та ін.). Вони
притаманні лише українській мові й
становлять найбільшу частину її лек­
сичної системи.
Сюди належать:
багаття, віхола, вареники, вщерть,
гарний, глузувати, дошкуляти, зай­
вий, кучерявий, линути, людина,
мрія, майоріти, нісенітниця, плека­
ти, скеля, суниці, сіяч, сніданок, сму­
га, хист, жовтень, бандура, держа­
ва, галушки, паляниця, чарівний тощо.