Велика кількість слів іншомовного
походження стала іятернаціоналіз-
мами. Це міжнародні міжнаціональ­
ні слова, які вживаються в багатьох
неблизькоспоріднених мовах і разом
з тим зберігають подібність звучання
й тотожність значення. їх ще нази­
вають європеїзмами. Як пра­
вило, не мають відповідників у мові,
що їх запозичила. Уживані переваж­
но на позначення понять у галузі нау­
ки, культури, політики, мистецтва:
економіка, філософія, конференція,
університет, школа, автомобіль,
героїзм, скульптор, опера, лірика,
імпорт, фінанси, кредит тощо.
Уходячи в українську мову, лек­
сика іншомовного походження за-
137
УКРАЇНСЬКА МОВА
своюється графічно, фонетично,
граматично.
Часом запозичені слова стають од­
ним з компонентів синонімічного
ряду: краєвид (питома українська лек­
сика), пейзаж (з французької), ланд­
шафт (з німецької). Якщо для нази­
вання якогось поняття в українській
мові є власне слово, то запозичення,
що не дає нічого нового, зайве. Мові
однаково шкодять і надмірний п у —
р и з м (від латинського ригиэ — чис­
тий), тобто безоглядне викорінюван­
ня будь-яких іншомовних слів, і на­
дуживання іншомовною лексикою,
переобтяження нею письмових та ус­
них текстів, особливо призначених
для пересічного читача або слухача.
Отже, лексика іншомовного похо­
дження, коли нею користуватись без
зловживань і перекручень, є одним із
засобів збагачення словникового
складу мови.