За своїм походженням фразеоло­
гічні одиниці неоднорідні.
Українська фразеологія сформува­
лася протягом багатовікового істо­
ричного розвитку нашого народу, йо­
го контактів з іншими народами і
їхніми культурами.
Виділяють такі джерела фразеології:
1. Основним джерелом творення й по­
повнення фразеологічної скарбни­
ці є жива народна мова, з якої ви­
користовують влучні вирази, при­
слів’я, приказки, дотепи, жарти.
Такі вислови пов’язані з побутом,
звичаями й обрядами народу:
Лексикологія
дати гарбуза, свиню підкласти,
передати куті меду, розбити гле­
ка, купувати кота в мішку,
витріиіки продавати, вусом не
моргнути, крутитися на язиці.
2. Значна частина ф разеологізмів по­
ходить з проф есій но-виробни чої
сфери:
» з мови кравців:
сім раз одміряй, раз одріж, білими
нитками шито, тріщати по всіх
швах;
• з мови крамарів:
на вагу золот а, давати набір,
міряти повною мірою, міряти на
свій аршин;
• з мови ковалів:
між молотом і ковадлом, брати в
лещата, куй залізо, поки гаряче;
• з мови рибалок:
змотувати вудки, клювати на
живця;
• з мови артистів:
увіходити в роль, коронний номер, у
своєму репертуарі, як по нотах,
грати першу скрипку, на високому
регістрі, зійти зі сцени;
• з мови військових:
схрещувати мечі, не нюхати поро­
ху, здавати позиції, брати рубіж.
“■Фразеологізми античного похо­
дження:
авгієві стайні, дамоклів меч, сізіфо-
ва праця, гордіїв вузол, золоте руно,
ахіллесова п’ята, гомеричний сміх,
езопівська мова, прокрустове ложе,
яблуко незгоди, олімпійський спо­
кій, мов фенікс з попелу.
4. Фразеологізми біблійного похо­
дження:
блудний син, вавилонське стов­
потворіння, у поті чола, но’ів ков­
чег, содом і гоморра, поцілунок
Іуди, каїнова печать, манна небес­
на, терновий вінок, умивати руки,
нести свій хрест, земля обіто-
вана, дерево пізнання добра і зла.
5. Крилаті слова — це образні висло­
ви, афоризми, що вийшли з відо­
мих літературних чи публіцистич­
них джерел і зажили своїм жит­
тям, стали стислим вираженням
важливої ідеї, думки, сентенції:
Здоровий дух — в здоровому тілі
(Ювенал).
Мовчання — знак згоди (Те-
ренцій).
У собі самому шукай справжніх
благ (Г. Сковорода).
Де нема святої волі, не буде там
добра ніколи (Т. Шевченко).
Права без обов’язків — то сваволя
(Леся Українка).
Нове життя нового прагне слова
(М. Рильський).
Кожен фініш — це, по суті, старт
(Л. Костенко).
Фразеологічні словосполучення як
один із засобів образності й вираз­
ності є ознакою мовного багатства.
Вжиті доречно, вони впливають на
читача або слухача, оживляють нашу
УКРАЇНСЬКА МОВА
мову, допомагають краще, образніше
передати зміст думки, роблять роз­
повідь яскравішою, надають вислов­
ленню емоційного забарвлення.