Новий довідник: Українська мова. Українська література

Службові морфеми

загрузка...

Службові морфеми — префікс,
суфікс, закінчення (афікс), постфікс,
Інтерфікс.
Вони служать для творення нових
слів і форм слова, а тому бувають:
• словотворчі:
день — щодень; правда — неправ­
да; туман — туманний; берег —
прибережний; стрибати — стри­
бок; бігти — збігтися;
• формотворчі:
казка — казки — казку — казкою…
мудрий — мудріший — наймудрі-
ший (форми вищого і найвищого
ступенів порівняння прикметників);
читати — читав (форма минуло­
го часу дієслова);
робити — зробити (форма доко­
наного виду дієслова);
відпочивати — відпочиваючи (діє­
прислівник як форма дієслова).
Префікс (від латинського ргае^хив
— прикріплений перед чим-небудь) —
частина слова, яка стоїть перед коре­
нем і служить для утворення нових
слів (смерть — безсмертя, мороз —
паморозь, звуковий — надзвуковий,
важливий — архіваж ливий, будува­
ти — перебудувати, нині — донині)
або форм слів (білий — пребілий,
писати — написати).
Інша назва морфеми — приросток.
Найчастіше у слові один префікс,
але їх може бути два (щонайвищий) і
більше (пере-роз-по-діл). За допо­
могою префіксів творяться нові слова
того ж лексико-граматичного роз­
ряду (іменник —> іменник, при­
кметник — ►прикметник, дієслово —*
дієслово).
149
УКРАЇНСЬКА НОВА
Примітка. Префіксоїди — це початкові
елементи складних слів типу nie-, капів-,
супер-, контр-, екс-:
півроку, напів’яскравий, супермодний,
контр-адмірал, екс-чемпіон.
Суфікс (від латинського suffixus —
прикріплений, підставлений) —
службова морфема, яка стоїть після
кореня й служить для утворення
нових слів і словоформ.
У цьому ж значенні вживається
термін «наросток*.
Більшість суфіксів виконує в мові
словотворчу роль:
брат — братерство;
бандура — бандурист;
саджати — саджанець;
море — морський;
фарба — фарбувати.
Формотворчими виступають су­
фікси дієслів, ступенів порівняння
прикметників та прислівників, діє­
прикметників :
гукати — гукнути, коротко —
коротше, зачинити — зачинений.
Суфікси в основному закріплю­
ються за певними частинами мови.
Постфікс (від латинського post-
fixus — прикріплений після) —
службова морфема, що стоїть у кінці
слова (після закінчення) і має слово­
творче чи формотворче значення. До
постфіксів належать частки -ся ( -сь ),
-який, -небудь, -но, -бо:
вчити — вчитися, будь-який, хто-
небудь, прийди-но, читай-бо.
Примітка. У шкільній практиці їх
відносять до суфіксів.
Інтерфікс (від латинського inter-
fixum — прикріплений між) — спо­
лучна голосна, що використовується
при утворенні складних слів. Інтер­
фікси (о, е, є, а, од:) поєднують корені
(два і більше) в одне самостійне
слово:
лісостеп, зорепад, працездатний,
життєрадісний, сорокаметровий,
двохсотий, грязеводолікарня.
Закінчення (ф лексія, від латин­
ського flexio — згинання, перехід) —
службова змінна морфема, яка утво­
рює нові словоформи і служить для
зв’язку слів у реченні. Наприклад,
слово картина граматично пов’я­
зується з дієсловом за допомогою
закінчення -у (малювати картину),
з іменником — за допомогою за­
кінчення -и (малювання картини), а
з дієприкметником — закінчення -ою
(зачарований картиною). Закінчен­
ня виражає граматичне значення
слова (відмінок, рід, число, особу).
Щоб визначити закінчення, треба
слово провідміняти за відмінками
(іменник, прикметник, числівник,
займенник, дієприкметник) або осо­
бами (дієслово).
Н. вір-а 1 ос. одн. вір-ю
Р. вір-и 2 ос. одн. вір-ииі
Д. вір-і 3 ос. одн. вір ить
УВАГА!
Закінчення мають тільки змінні слова. —
150
Морфеміка. Словотвір
В одних словоформах закінчення
виражається звуками (біла береза
росла — повне), в інших його немає
(зелен клен ріс — нульове).
Нульове закінчення виділяється
шляхом співставлення з іншими фор­
мами слова, у яких воно виражене
матеріально (звуками).
Наприклад, у слові дощ О — ну­
льове закінчення, яке вказує на чоло­
вічий рід, називний відмінок, однину
іменника. Його можна визначити у
порівнянні зі словоформами дощ-у,
дощ-ем, на дощ-і.
У формах ясен, дрібен, рад (короткі
прикметники), гір, книг, зірок, сер­
дець (родовий відмінок множини
іменників), любов, радіст ь, вірність
(називний відмінок однини імен­
ників) — нульове закінчення, яке
позначається □ або 0 .

загрузка...

Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.