Іменникам властиві граматичні ка
тегорії числа, роду, відмінка.
1. Іменник має форму числа. Од
нина позначає один предмет, відок
ремлений від низки однотипних,
наприклад: будинок, ручка, авто
мобіль. Множина виражає неозначе
ну кількість однорідних предметів»
як-от: столи, квіти, килими. ЯкіД0
іменник уживаний тільки в мно
жині, то він може мати значення од
ного або багатьох предметів, напри*4′
лад: Ми зустрілися біля головних
воріт парку (значення однини) і В0′
рота скрізь були позамикані (значеН
ня множини).
170
Граматика: морфологія, синтаксис
2. Кожен іменник у формі однини
обов’язково належить до одного з
трьох родів — чоловічого (батько,
син, автобус, проспект, комп’ютер),
жіночого (мати, дочка, земля, хата,
ярина), середнього ( котеня, маля,
відро, печиво, начиння).
3. Усі іменники, навіть ті, що не
змінюють своїх закінчень за відмін
ками та числами, є словами, які мо
жуть відмінюватися, тобто стояти в
такому чи іншому відмінку (мати,
матері, матір’ю, матері тощо; ки
ївське метро, київського метро, у
київському метро тощо). Відмінки
разом з прийменниками (а також без
них) виражають синтаксичні відно
шення іменників до інших слів сло
восполучення й речення.
.
Літературне місто - Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.
Попередня: Іменник як частина мови
Наступна: Синтаксична роль іменників