Іменникам властиві граматичні ка­
тегорії числа, роду, відмінка.
1. Іменник має форму числа. Од­
нина позначає один предмет, відок­
ремлений від низки однотипних,
наприклад: будинок, ручка, авто­
мобіль. Множина виражає неозначе­
ну кількість однорідних предметів»
як-от: столи, квіти, килими. ЯкіД0
іменник уживаний тільки в мно­
жині, то він може мати значення од­
ного або багатьох предметів, напри*4′
лад: Ми зустрілися біля головних
воріт парку (значення однини) і В0′
рота скрізь були позамикані (значеН
ня множини).
170
Граматика: морфологія, синтаксис
2. Кожен іменник у формі однини
обов’язково належить до одного з
трьох родів — чоловічого (батько,
син, автобус, проспект, комп’ютер),
жіночого (мати, дочка, земля, хата,
ярина), середнього ( котеня, маля,
відро, печиво, начиння).
3. Усі іменники, навіть ті, що не
змінюють своїх закінчень за відмін­
ками та числами, є словами, які мо­
жуть відмінюватися, тобто стояти в
такому чи іншому відмінку (мати,
матері, матір’ю, матері тощо; ки­
ївське метро, київського метро, у
київському метро тощо). Відмінки
разом з прийменниками (а також без
них) виражають синтаксичні відно­
шення іменників до інших слів сло­
восполучення й речення.
.